http://hdl.handle.net/123456789/1631 2026-06-24T18:56:17Z http://hdl.handle.net/123456789/2551 Формування позитивної мотивації учіння молодших школярів в умовах воєнного стану Хмельниченко, Мар'яна Олегівна; Khmelnychenco, Mariana АНОТАЦІЯ Кваліфікаційну магістерську роботу присвячено проблемі формування позитивної мотивації учіння молодших школярів в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення ефективного освітнього процесу та психоемоційного благополуччя дітей в умовах воєнних викликів, що негативно впливають на їхню навчальну діяльність, емоційний стан і мотиваційну сферу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування позитивної мотивації учіння молодших школярів в умовах воєнного стану. У роботі проаналізовано науково-педагогічну літературу з проблеми навчальної мотивації, визначено особливості впливу воєнного стану на мотиваційну сферу дітей молодшого шкільного віку, охарактеризовано ефективні методи та прийоми підвищення мотивації до навчання в умовах психоемоційної нестабільності. Розроблено та апробовано комплекс педагогічних заходів, спрямованих на підтримку позитивної мотивації учіння молодших школярів. Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованих педагогічних умов щодо підвищення рівня навчальної мотивації учнів початкової школи. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання розроблених рекомендацій, методів і форм роботи в діяльності вчителів початкових класів для підтримки позитивної мотивації учнів до навчання в умовах воєнного стану. ABSTRACT The master's qualification thesis is devoted to the problem of forming positive learning motivation among primary school students under martial law conditions. The relevance of the study is determined by the need to ensure an effective educational process and the psychological well-being of children in wartime, as military challenges significantly affect their learning activities, emotional state, and motivational sphere. The purpose of the research is to theoretically substantiate and experimentally verify the pedagogical conditions for the formation of positive learning motivation among primary school students under martial law conditions. The thesis analyzes scientific and pedagogical literature on the issue of learning motivation, identifies the peculiarities of the impact of martial law on the motivational sphere of primary school children, and characterizes effective methods and techniques for increasing learning motivation in conditions of psycho-emotional instability. A set of pedagogical measures aimed at supporting positive learning motivation among primary school students was developed and tested. The research results confirmed the effectiveness of the proposed pedagogical conditions in increasing the level of learning motivation among primary school students. The practical significance of the study lies in the possibility of applying the developed recommendations, methods, and forms of work in the practice of primary school teachers to support students' positive motivation for learning under martial law conditions. 2025-12-26T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2543 Розвіток пізнавальної активності дітей раннього дошкільного віку в предметно-ігровому середовищі ЗДО Кілафли, Любов Іванівна; Kilafly, Liubov Анотація Магістерська робота присвячена проблемі розвитку пізнавальної активності дітей раннього дошкільного віку в умовах предметно-ігрового середовища ЗДО. Актуальність дослідження обумовлена тим, що ранній вік є критичним періодом формування основ когнітивної, соціальної та емоційної сфери дитини, а ефективна організація предметно-ігрового середовища та цілеспрямована педагогічна діяльність сприяють розвитку допитливості, самостійності та активного пізнання навколишнього світу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності системи розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку засобами дидактичних ігор у предметно-ігровому середовищі ЗДО. Об’єктом дослідження виступають діти раннього дошкільного віку, а предметом - прояви та рівень їх пізнавальної активності в умовах організованого ігрового середовища. У роботі визначено психологічні та педагогічні особливості розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку, проаналізовано роль предметноігрового середовища як чинника стимулювання пізнавальної діяльності, досліджено основні наукові підходи (когнітивний, культурно-історичний, діяльнісний, гуманістичний) та внесок провідних науковців у вивчення даної проблеми. В межах дослідження розроблено критерії та показники розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку, адаптовані методики її діагностики та комплекс дидактичних ігор, спрямованих на розвиток сенсорних, практичних та дослідницьких умінь. Програма реалізовувалася в умовах ЗДО №8 «Усмішка» з дітьми віком 2–3 роки та включала послідовні блоки сенсорного, практичного та пізнавально-дослідницького розвитку. Експериментальні результати засвідчили посилення мотиваційного, діяльнісного та когнітивного компонентів пізнавальної активності, зростання ініціативності, самостійності та тривалості концентрації уваги дітей, активізацію дослідницької діяльності та розвиток перших елементів логічного мислення. На основі отриманих даних сформульовано методичні рекомендації щодо організації діагностики та розвитку пізнавальної активності дітей раннього віку в умовах предметно-ігрового середовища ЗДО. Результати роботи можуть бути використані в практичній діяльності педагогів закладів дошкільної освіти для організації дидактичних ігор, розвитку когнітивних та дослідницьких навичок дітей, а також для вдосконалення програм раннього розвитку відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти України щодо формування ключових компетентностей дітей через гру та дослідницьку діяльність. Abstract The master’s thesis is devoted to the problem of developing cognitive activity in early preschool children within the subject–play environment of a preschool educational institution. The relevance of the study is determined by the fact that early childhood is a critical period for the formation of the foundations of a child’s cognitive, social, and emotional development, while effective organization of the subject–play environment and purposeful pedagogical activity contribute to the development of curiosity, independence, and active exploration of the surrounding world. The aim of the study is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of a system for developing cognitive activity in early-age children through didactic games in the subject–play environment of a preschool educational institution. The object of the research is early preschool children, and the subject is the manifestations and level of their cognitive activity in the conditions of an organized play environment. The thesis identifies the psychological and pedagogical features of the development of cognitive activity in early-age children, analyzes the role of the subject–play environment as a factor stimulating cognitive activity, and examines the main scientific approaches (cognitive, cultural-historical, activity-based, and humanistic) as well as the contributions of leading scholars to the study of this problem. Within the framework of the research, criteria and indicators for the development of cognitive activity in early-age children were developed, diagnostic methods were adapted, and a set of didactic games aimed at developing sensory, practical, and research skills was designed. The program was implemented in Preschool Educational Institution No. 8 “Usmishka” with children aged 2–3 years and included consecutive blocks of sensory, practical, and cognitive-research development. The experimental results demonstrated an enhancement of the motivational, activity-based, and cognitive components of cognitive activity, an increase in children’s initiative, independence, and duration of attention concentration, activation of research activity, and the development of the first elements of logical thinking. Based on the obtained data, methodological recommendations for diagnosing and developing cognitive activity in early-age children within the subject–play environment of preschool educational institutions were formulated. The results of the study can be used in the practical activities of preschool teachers for organizing didactic games, developing children’s cognitive and research skills, as well as for improving early childhood development programs in accordance with the requirements of the Basic Component of Preschool Education of Ukraine regarding the formation of key competencies through play and research activities. 2025-12-30T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2503 Психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах закладу загальної середньої освіти Штанько, Олександра Іванівна; Shtanko, Oleksandra АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи «Психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах закладу загальної середньої освіти», 2025 Штанько Олександри Іванівни Керівник: к. пед. н., доц. Мондич О.В. Актуальність теми роботи обумовлена необхідністю забезпечення ефективного психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах сучасної інклюзивної освіти. Супровід у навчальному процесі дозволяє створити умови для розвитку пізнавальної активності, навчальної мотивації та соціальної адаптації дитини, враховуючи її індивідуальні особливості та ресурси родини. Мета роботи – теоретично дослідити та обґрунтувати психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в умовах закладу загальної середньої освіти. Об’єкт дослідження – психолого-педагогічний супровід дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами. Предмет дослідження – організація психолого-педагогічного супроводу в умовах закладу загальної середньої освіти. Методологічна основа дослідження включала аналіз спеціальної та методичної літератури, спостереження, експериментальні та практичні методи роботи з дітьми та їхніми батьками, анкетування, бесіди та використання діагностичних методик. База дослідження: Ізмаїльська початкова школа № 4 Ізмаїльського району Одеської області. Апробація результатів: публікація статті у матеріалах міжнародної науково-практичної конференції, всеукраїнської наукової конференції, виступи на наукових конференціях. Практичне значення роботи полягає у розробці та апробації комплексної програми психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами, що охоплює розвиток пізнавальної активності, навчальної мотивації, корекцію труднощів, соціальну адаптацію, роботу з дітьми, які пережили військові дії, та дистанційний супровід сімей. Модель супроводу сім’ї підвищує компетентність батьків у сфері інклюзивної освіти і забезпечує ефективну взаємодію з педагогами. Результати можуть бути використані педагогами та психологами для організації інклюзивного освітнього процесу. Апробація результатів дослідження підтвердила ефективність розробленої комплексної програми психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами, доцільність її використання в умовах інклюзивного освітнього середовища, а також результативність запропонованої моделі взаємодії педагогів і сім’ї та дистанційних форм супроводу. Abstract The relevance of the research topic is determined by the need to ensure effective psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs in the context of modern inclusive education. Support within the educational process makes it possible to create conditions for the development of cognitive activity, learning motivation, and social adaptation of the child, taking into account individual characteristics and family resources. The purpose of the study is to theoretically investigate and substantiate psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs in the context of a general secondary education institution. The object of the research is psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs. The subject of the research is the organization of psychological and pedagogical support in a general secondary education institution. The methodological basis of the study included analysis of specialized and methodological literature, observation, experimental and practical methods of working with children and their parents, questionnaires, interviews, and the use of diagnostic techniques. The course paper theoretically examines psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs. In the first chapter, the theoretical foundations of support are revealed; pedagogical support in the processes of adaptation and socialization is characterized; psychological and pedagogical correction of learning difficulties and the needs of children and parents for support are analyzed. The second chapter presents methodological aspects of organizing support in an inclusive educational environment, identifies the features of interaction between teachers and the child’s family, and emphasizes the importance of increasing parental competence. The third chapter describes experimental features of supporting children, including those who have experienced military actions, outlines the main directions of psychological and pedagogical work, and analyzes distance support for families. The study confirmed the effectiveness of a comprehensive approach that contributes to the development of cognitive activity, learning motivation, social adaptation, and intellectual abilities of children. The research base was Izmail Primary School No. 4 of the Izmail District, Odesa Region. Approbation of the research results included publication of articles in the proceedings of international and national scientific conferences, as well as presentations at scientific conferences. The practical significance of the study lies in the development and approbation of a comprehensive program of psychological and pedagogical support for children with special educational needs, which includes the development of cognitive activity and learning motivation, correction of learning difficulties, social adaptation, support for children who have experienced military actions, and distance support for families. The proposed model of family support increases parental competence in the field of inclusive education and ensures effective interaction between teachers and families. The results can be used by teachers and psychologists in organizing the inclusive educational process. The approbation of the research results confirmed the effectiveness of the developed comprehensive program of psychological and pedagogical support for primary school children with special educational needs, the feasibility of its application in an inclusive educational environment, as well as the effectiveness of the proposed model of interaction between teachers and families and distance forms of support. 2025-12-29T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2496 Наочність і її використання в процесі вивчення математики в початкових класах Пуйческу, Марія Маринівна; Piuchesku, Mariia АНОТАЦІЯ Пуйческу М.М. Наочність і її використання в процесі вивчення математики в початкових класах. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістра» за спеціальністю 013 Початкова освіта. Освітня програма: «Початкова освіта. Інклюзивна освіта». Ізмаїльський державний гуманітарний університет. м. Ізмаїл, 2025. Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та методичних засад використання наочності у процесі навчання математики в початкових класах закладів загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена сучасними вимогами до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи, що орієнтується на компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи до навчання молодших школярів. У цьому контексті наочність виступає одним із провідних дидактичних засобів, який забезпечує доступність навчального матеріалу, активізацію пізнавальної діяльності та формування стійкого інтересу до вивчення математики. Метою кваліфікаційної роботи є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності методики використання різноманітних засобів наочності, у тому числі інтерактивних, у процесі вивчення математики молодшими школярами. Для досягнення поставленої мети у роботі визначено такі завдання: Проаналізувати поняття, сутність і значення принципу наочності в педагогічній теорії та практиці. Розглянути класифікацію видів наочності, що застосовуються в початковій школі. Дослідити психолого-вікові особливості молодших школярів як основу ефективного використання наочних засобів. Охарактеризувати види наочних посібників з математики та їх дидактичні можливості. Розробити методику використання наочності при вивченні основних тем курсу математики в початкових класах. Провести педагогічне дослідження з метою визначення ефективності застосування наочних засобів на уроках математики. Проаналізувати результати дослідження та оцінити вплив використання наочності на якість засвоєння математичних знань учнями. Об’єктом дослідження є навчально-пізнавальний процес з математики в початкових класах закладів загальної середньої освіти.Предметом дослідження є методика використання засобів наочності на уроках математики в початковій школі. Кваліфікаційна робота складається з трьох розділів.У першому розділі розкрито теоретичні основи принципу наочності, подано класифікацію видів наочності та обґрунтовано її роль у навчанні молодших школярів з урахуванням психолого-вікових особливостей.У другому розділі охарактеризовано методику використання наочних посібників на уроках математики, розглянуто особливості застосування традиційних та інтерактивних засобів наочності під час вивчення основних тем курсу.У третьому розділі представлено результати педагогічного дослідження ефективності використання наочності, розроблено та апробовано систему уроків з математики, здійснено аналіз отриманих результатів. Висновки дослідження підтверджують, що систематичне та методично обґрунтоване використання різних видів наочності сприяє підвищенню рівня засвоєння математичних знань, розвитку пізнавальної активності та формуванню математичного мислення молодших школярів. ANNOTATION Puichesku M.M. Visualization and its use in the process of teaching mathematics in primary school. Qualification work for obtaining the educational degree of “Master” in the specialty 013 Primary Education. Educational program: “Primary Education. Inclusive Education”. Izmail State University of Humanities. Izmail, 2025. The qualification work is devoted to the study of theoretical and methodological principles of using visualization in the process of teaching mathematics in primary school. The relevance of the research is determined by modern requirements for organizing the educational process within the framework of the New Ukrainian School, which focuses on competency-based, activity-oriented, and learner-centered approaches. In this context, visualization acts as a leading didactic tool that ensures accessibility of educational material, enhances cognitive activity, and increases students’ interest in mathematics. The purpose of the qualification work is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of using various visual aids, including interactive tools, in the process of teaching mathematics to primary school students. The objectives of the research are: To analyze the concept, essence, and significance of the principle of visualization in pedagogical theory and practice. To examine the classification of types of visualization used in primary school. To investigate the psychological and age-related characteristics of primary school students as a basis for effective use of visual aids. To characterize types of visual teaching aids in mathematics and their didactic potential. To develop a methodology for using visualization while studying the main topics of the primary mathematics course. To conduct a pedagogical study to determine the effectiveness of using visual aids in mathematics lessons. To analyze the results of the study and evaluate the impact of visualization on students’ learning outcomes. The object of the research is the educational process of teaching mathematics in primary school. The subject of the research is the methodology of using visual aids in mathematics lessons in primary school. The qualification work consists of three chapters. The first chapter reveals the theoretical foundations of visualization, its classification, and its role in teaching mathematics considering psychological and age-related characteristics of younger students. The second chapter describes the methodology of using visual aids in mathematics lessons, including traditional and interactive visualization tools. The third chapter presents the results of an experimental study, the implementation of a system of lessons using visual aids, and the analysis of their effectiveness. The conclusions confirm that systematic and methodologically grounded use of visualization significantly improves students’ understanding of mathematical concepts, enhances cognitive activity, and contributes to the development of mathematical thinking in primary school students. 2025-12-29T00:00:00Z