http://hdl.handle.net/123456789/2203 Wed, 22 Apr 2026 13:33:48 GMT 2026-04-22T13:33:48Z http://hdl.handle.net/123456789/2425 Роль музично-театральної діяльності у розвитку творчих здібностей учнів старшої школи Сарвілова, С.; Sarvilova, S. АНОТАЦІЯ Сарвілова С. Роль музично-театральної діяльності у розвитку творчих здібностей учнів старшої школи Ключові слова: творчі здібності, розвиток творчих здібностей старшокласників, музично-театральна діяльність, творчість, синтез мистецтв, педагогічні методики, навчальна програма з музично-театральної діяльності. Актуальність дослідження. Кваліфікаційна робота присвячена вивченню актуальної теми: «Роль музично-театральної діяльності у розвитку творчих здібностей учнів старшої школи». Сьогодні, коли суспільство має потребу у творчих особистостях, здатних до нестандартного мислення, особливого значення набуває розвиток творчих здібностей старшокласників. Традиційна система освіти не завжди забезпечує оптимальні умови для розкриття творчого потенціалу старшокласників, що обумовлює пошук нових педагогічних засобів. Перспективним напрямом виступає музично-театральна діяльність, синтетична природа якої створює унікальне багатовимірне середовище для самовираження, експерименту та колективної творчості. Об'єкт дослідження: процес розвитку творчих здібностей учнів старшої школи. Предмет дослідження: педагогічні умови та засоби розвитку творчих здібностей старшокласників засобами музично-театральної діяльності. Мета роботи: теоретично обґрунтувати та розробити практичні засади використання музично-театральної діяльності як ефективного засобу розвитку творчих здібностей учнів старшої школи. У першому розділі розкрито теоретичні засади дослідження: проаналізовано сутність та структуру творчих здібностей старшокласників, визначено музичнотеатральну діяльність як синтетичний вид творчості з визначальною роллю музики. На основі аналізу наукових джерел виділено та описано шість ключових напрямів 4 цієї діяльності для старшої школи, що базуються на синтезі мистецтв: музичний, музично-акторський, музично-хореографічний, музично-драматургічний, музичновізуальний та музично-режисерський, а також запропоновано практичні вправи для кожного з них. Другий розділ присвячено методичному забезпеченню розвитку творчих здібностей. Проаналізовано сучасні та класичні педагогічні методики. На їхній основі розроблено власну методику, що включає низку педагогічних методик для використання на заняттях: зміна обстановки, мозковий штурм, імпровізаційноінтерактивний підхід, самоуправління, самооцінювання, проблемний метод, метод виявлення інтересів. Третій розділ презентує практичні аспекти організації музично-театральної діяльності. За результатами анкетування 76 старшокласників виявлено високу зацікавленість у цьому виді діяльності: більше половини респондентів (56%) ставляться до неї позитивно або дуже позитивно. Більшість учнів (95%) відзначили, що музика відіграє значну, велику або дуже велику роль у їхньому житті. Результати опитування показують значний творчий потенціал учнів: 92% респондентів активно займаються різними видами творчої діяльності, що свідчить про їхню залученість до різних видів мистецтва та потребу в творчому самовираженні (89,5% учнів вважають, що школа повинна надавати для нього можливості), яка може бути реалізована через різні напрями музично-театральної діяльності. Після доведення актуальності музично-театральної діяльності як позакласної діяльності для учнів старших класів, нами розроблено детальну дворівневу навчальну програму з музично-театральної діяльності тривалістю 72 години. Програма складається з підготовчого рівня (дослідження «мови» музичного театру) та основного рівня (колективне створення вистави) і включає чіткий навчально-тематичний план з інтеграцією всіх шести напрямів, прогнозованими результатами та орієнтовними методами оцінювання. 5 Результати дослідження доводять, що музично-театральна діяльність є ефективним синтетичним середовищем для цілісного розвитку творчих здібностей старшокласників. Розроблений науково-методичний комплекс, що представляє собою визначення системи напрямів, методики навчання та навчальної програми, становить готовий практичний інструмент для впровадження в систему позакласної роботи закладів загальної середньої освіти та підвищення кваліфікації вчителів мистецьких дисциплін. ANNOTATION Sarvilova S. The role of musical and theatrical activities in the development of creative abilities of high school students Keywords: creative abilities, development of creative abilities of high school students, musical and theatrical activity, creativity, synthesis of arts, pedagogical methods, curriculum for musical and theatrical activity. Relevance of the research. The qualification work is devoted to the study of the relevant topic: "The role of musical-theatrical activity in the development of creative abilities of high school students". Today, when society needs creative individuals capable of non-standard thinking, the development of creative abilities of high school students gains particular importance. The traditional education system does not always provide optimal conditions for unlocking the creative potential of senior students, necessitating the search for new pedagogical tools. A promising direction is musical-theatrical activity, whose synthetic nature (synthesis of arts) creates a unique multidimensional environment for self-expression, experimentation, and collective creativity. Object of research: the process of developing creative abilities of high school students. Subject of the study: pedagogical conditions and means of developing creative abilities of high school students through musical-theatrical activity. The purpose of the study: to theoretically substantiate and develop practical principles for using musical-theatrical activity as an effective means of developing creative abilities of high school students. The first section reveals the theoretical foundations of the research: the essence and structure of creative abilities of high school students are analyzed, and musical-theatrical activity is defined as a synthetic type of creativity with a defining role of music. Based on the analysis of scientific sources, six key directions of this activity for high school are identified and described, based on the synthesis of arts: musical, musical-acting, musical- 7 choreographic, musical-dramaturgical, musical-visual, and musical-directing, along with practical exercises proposed for each. The second section is devoted to the methodological support for the development of creative abilities. Modern and classical pedagogical methods are analyzed. Based on these, the author's own methodology has been developed, including a range of pedagogical methods for use in classes: changing the environment, brainstorming, improvisationalinteractive approach, self-management, self-assessment, problem-based method, and others. The third section presents practical aspects of organizing musical-theatrical activities. The results of a survey of 76 high school students revealed a high interest in this type of activity: more than half of the respondents (56%) have a positive or very positive attitude towards it. The majority of students (95%) indicated that music plays a significant, major, or very major role in their lives. The survey results indicate a significant creative potential of students: 92% of respondents are actively engaged in various types of creative activities, which demonstrates their involvement in various art forms and a need for creative self-expression (89.5% of students believe that the school should provide opportunities for it), which can be realized through various directions of musical-theatrical activity. After substantiating the relevance of musical-theatrical activity as an extracurricular activity for senior students, a detailed two-level curriculum for musicaltheatrical activity with a duration of 72 hours has been developed. The program consists of a preparatory level (exploring the "language" of musical theatre) and a main level (collective creation of a performance) and includes a clear curriculum integrating all six directions, expected results, and approximate assessment methods. The research results prove that musical-theatrical activity is an effective synthetic environment for the holistic development of creative abilities of high school students. The developed scientific and methodological complex, which represents the definition of a system of directions, teaching methodology and curriculum. Mon, 29 Dec 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2425 2025-12-29T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2424 Гра на музичних інструментах як засіб розвитку музичних здібностей Бабійчук, Наталія Іванівна; Babiichuk, Nataliia Анотація до магістерської роботи здобувача освітнього ступеня «магістр» 65 П групи педагогічного факультету ІДГУ на тему: «Гра на музичних інструментах як засіб розвитку музичних здібностей» Бабійчук Наталії Іванівни Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню актуальної педагогічної проблеми: «Гра на музичних інструментах як засіб розвитку музичних здібностей». Об’єкт дослідження: музичні здібності старшокласників. Предмет дослідження: процес розвитку музичних здібностей старшокласників засобами гри на музичних інструментах. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики розвитку музичних здібностей старшокласників засобами інструментального музикування. У першому розділі було розкрито теоретичні засади розвитку музичних здібностей старшокласників. На основі аналізу психолого-педагогічної та музично-педагогічної літератури уточнено сутність поняття «музичні здібності», визначено їх структуру та особливості розвитку у старшому шкільному віці. Охарактеризовано вікові, психологічні та педагогічні умови формування музичних здібностей учнів, акцентовано увагу на ролі мотивації, творчої діяльності та музичного середовища. Другий розділ присвячено теоретичному обґрунтуванню методики розвитку музичних здібностей старшокласників засобами гри на музичних інструментах. Розкрито можливості інструментального музикування як ефективного засобу розвитку музичного слуху, ритмічного відчуття, музичної пам’яті, емоційної чутливості та творчого мислення. Описано систему форм і методів роботи, зокрема: індивідуальне та групове музикування, ансамблеву та оркестрову діяльність, інтерактивні методи навчання, використання сучасних музичних технологій. 4 У третьому розділі подано результати експериментальної перевірки розробленої методики, яка проводилася на базі Помісної Церкви ХВЄ «Живе Джерело» м. Херсон. Здійснено діагностику рівнів розвитку музичних здібностей старшокласників на початковому та завершальному етапах експерименту та визначеними критеріями та показниками. Порівняльний аналіз результатів експериментальної та контрольної груп засвідчив позитивну динаміку розвитку музичних здібностей учнів експериментальної групи, що підтверджує ефективність упровадженої методики. Таким чином, мету дослідження досягнуто, поставлені завдання виконано в повному обсязі. Annotation to the master's thesis holder of a master's degree 65 P group of the Pedagogical Faculty of IDSU on the topic: "Playing Musical Instruments as a Means of Developing Musical Abilities of High School Students" Nataliia Babiichuk The qualification work is devoted to the study of the relevant pedagogical problem of developing musical abilities of high school students through playing musical instruments. The object of research is the musical abilities of high school students. The subject of research is the process of developing musical abilities of high school students by means of instrumental performance. The purpose of the research is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of the methodology for developing musical abilities of high school students through playing musical instruments. The first section reveals the theoretical foundations of the development of musical abilities of high school students. Based on the analysis of psychological, pedagogical, and music-pedagogical literature, the essence and structure of musical abilities are clarified, and age-related and pedagogical features of their development are determined. The second section substantiates the methodology for developing musical abilities of high school students by means of instrumental performance. The potential of playing musical instruments as an effective means of developing musical hearing, rhythmic sense, musical memory, emotional responsiveness, and creative thinking is revealed. The system of forms and methods of work is described, including individual and group music-making, ensemble and orchestral 6 activities, interactive teaching methods, and the use of modern musical technologies. The third section presents the results of an experimental verification of the developed methodology conducted on the basis of the Pentecostal Church “Living Source” in Kherson. A comparative analysis of the initial and final stages of the experiment demonstrated a positive dynamics in the development of musical abilities of students in the experimental group, which confirms the effectiveness of the proposed methodology. Thus, the purpose of the research has been achieved, and all objectives have been fully accomplished. Mon, 29 Dec 2025 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2424 2025-12-29T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2205 Формування національної ідентичності школярів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти Коміссарова, Анна Сергіївна; Komissarova, Anna Sergeevna АНОТАЦІЯ Ключові слова: національна ідентичність, формування національної ідентичності учнів на уроках мистецтва, український музичний фольклор, педагогічні умови, технології формування національної ідентичності школярів в закладах загальної середньої освіти. Актуальність дослідження. Кваліфікаційна робота присвячена вивченню актуальної теми: «Формування національної ідентичності школярів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти». Відродження національного суспільства неможливе без формування національної ідентичності молоді, зокрема школярів в закладах загальної середньої освіти, без морально-патріотичного виховання, без ціннісного ставлення до національної культури і мистецтва, без любові до рідної землі та рідного краю. Сьогодні духовною опорою нашого суспільства є патріотизм, складовою якого є формування національної ідентичності особистості, в якій органічно поєднані цінності українського народу: соборність, державність, жертовність, колективізм, взаємодопомога. Обʼєкт дослідження: процес формування національної ідентичності школярів на уроках мистецтва у закладах загальної середньої освіти. Предмет дослідження: педагогічний механізм формування національної ідентичності школярів засобами вивчення українських фольклорних та композиторських творів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. Мета дослідження полягає у обґрунтуванні й експериментальній апробації умов формування національної ідентичності школярів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. У першому розділі було описано теоретичні аспекти формування національної ідентичності школярів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. На підставі аналізу психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури конкретизовано сутність формування національної ідентичності в історії педагогічної думки, національнопонятійний компонент поняття національної ідентичності особистості; розглянуто зміст і сутність поняття «національна ідентичність». Акцентовано увагу на українській національній ідентичності. Досліджено, як поняття «національна ідентичність» вживається у вітчизняних педагогічних дослідженнях. Другій розділ присвячено можливостям українського музичного фольклору у парадигмі формування національної ідентичності школярів. Зроблений акцент на тому, що український музичний фольклор – потужний засіб формування національної ідентичності школярів. Розглянуто педагогічні умови формування національної ідентичності школярів засобами українського музичного фольклору в закладах загальної середньої освіти; технологічний інструментарій формування національної ідентичності школярів на уроках мистецтва в ЗЗСО; перевірка ефективності розмови про музику на уроках мистецтва як засобу формування національної ідентичності особистості. Проведена перевірка ефективності занять у хорі як одного з видів колективної творчої діяльності з формування національної ідентичності особистості. У третьому розділу дослідно-експериментальним шляхом перевірено ефективність розробленої методики з формування національної ідентичності учнів на уроках мистецтва в закладах загальної середньої освіти. Порівняльний аналіз результатів початкового та кінцевого етапів формувального експерименту проводився за визначеними критеріями та показниками. Отримані результати в експериментальній та контрольній групах дали підстави стверджувати про ефективність впровадженої методики. У контрольній групі високий рівень сформованості національної ідентичності учнів в закладах загальної середньої освіти було виявлено до початку педагогічного експерименту у 38,7% опитаних учнів, а після експерименту – у 33%, середній – у 36,7% опитаних учнів на початку педагогічного експерименту та 34,3% учнів після проведення експерименту; низький рівень показували 23,7% учнів на початку педагогічного експерименту та 27,7% учнів після завершення експерименту. В експериментальній групі високий рівень сформованості національної ідентичності учнів в закладах загальної середньої освіти було виявлено до початку педагогічного експерименту у 43,7% опитаних учнів, а після експерименту – у 45,6%, середній – у 36,1% опитаних учнів на початку педагогічного експерименту та 39,5% учнів після проведення експерименту; низький рівень показували 24,5% учнів на початку педагогічного експерименту та 23,1% учнів після завершення експерименту. Це доводить, що розроблені педагогічні умови і методики взаємоповʼязані між собою і є необхідними для ефективної виховної роботи в галузі формування національної ідентичності школярів в закладах загальної середньої освіти. Результати апробації даних методів за умов Ліцею 24 Одеської міської ради підтвердили смислову насиченість та ефективність запропонованої поетапної методики формування національної ідентичності учнів на уроках мистецтва. Таким чином мета дослідження досягнута, а завдання вирішені в повному обсязі. ANNOTATION Keywords: national identity, formation of national identity of students in art lessons, Ukrainian musical folklore, pedagogical conditions, technologies of formation of national identity of schoolchildren in secondary education institutions. Relevance of the research. The qualification work is devoted to the study of the relevant topic: “Formation of national identity of schoolchildren in art lessons in secondary education institutions”. The revival of a national society is impossible without the formation of national identity of youth, in particular schoolchildren in secondary education institutions, without moral and patriotic education, without a value-based attitude to national culture and art, without love for the native land and native land. Today, the spiritual support of our society is patriotism, a component of which is the formation of national identity of the individual, in which the values of the Ukrainian people are organically combined: unity, statehood, sacrifice, collectivism, mutual assistance. Object of research: the process of formation of national identity of schoolchildren in art lessons in secondary education institutions. Subject of the study: pedagogical mechanism of formation of national identity of schoolchildren by means of studying Ukrainian folklore and composer works in art lessons in secondary education institutions. The purpose of the study is to substantiate and experimentally test the conditions for the formation of national identity of schoolchildren in art lessons in secondary education institutions. The first section describes the theoretical aspects of the formation of national identity of schoolchildren in art lessons in secondary education institutions. Based on the analysis of psychological and pedagogical, art history literature, the essence of the formation of national identity in the history of pedagogical thought, the national-conceptual component of the concept of national identity of a person, the content and essence of the concept of "national identity" are specified; the content and essence of the concept of "national identity" are considered. The emphasis is on Ukrainian national identity. It is investigated how the concept of "national identity" is used in domestic pedagogical research. The second section is devoted to the possibilities of Ukrainian musical folklore in the paradigm of the formation of national identity of schoolchildren. Emphasis is placed on the fact that Ukrainian musical folklore is a powerful means of forming the national identity of schoolchildren. The pedagogical conditions for forming the national identity of schoolchildren by means of Ukrainian musical folklore in secondary education institutions are considered; the technological tools for forming the national identity of schoolchildren in art lessons in secondary education; the effectiveness of talking about music in art lessons as a means of forming the national identity of the individual is tested. The effectiveness of classes in the choir as one of the types of collective creative activity for forming the national identity of the individual is tested. In the third section the effectiveness of the developed methodology for forming the national identity of students in art lessons in secondary education institutions is tested experimentally. A comparative analysis of the results of the initial and final stages of the formative experiment was carried out according to certain criteria and indicators. The results obtained in the experimental and control groups gave grounds to assert the effectiveness of the implemented methodology. In the control group, a high level of formation of national identity of students in secondary education institutions was detected before the beginning of the pedagogical experiment in 38.7% of the surveyed students, and after the experiment - in 33%, an average level - in 36.7% of the surveyed students at the beginning of the pedagogical experiment and 34.3% of the students after the experiment; a low level was shown by 23.7% of the students at the beginning of the pedagogical experiment and 27.7% of the students after the experiment. In the experimental group, a high level of formation of national identity of students in secondary education institutions was detected before the beginning of the pedagogical experiment in 43.7% of the surveyed students, and after the experiment - in 45.6%, an average level - in 36.1% of the surveyed students at the beginning of the pedagogical experiment and 39.5% of the students after the experiment; a low level was shown by 24.5% of the students at the beginning of the pedagogical experiment and 23.1% of the students after the experiment. This proves that the developed pedagogical conditions and methods are interconnected and are necessary for effective educational work in the field of forming the national identity of schoolchildren in secondary education institutions. The results of testing these methods under the conditions of Lyceum 24 of the Odessa City Council confirmed the semantic richness and effectiveness of the proposed step-by-step method of forming the national identity of students in art lessons. Thus, the goal of the study was achieved, and the tasks were solved in full. Tue, 24 Dec 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2205 2024-12-24T00:00:00Z http://hdl.handle.net/123456789/2204 Формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти Балабан, Богдан Віталійович; Balaban, Bohdan Vitaliyovych АНОТАЦІЯ Ключові слова: музична компетентність, позакласна робота з учнями, педагогічні умови, технології формування музичної компетентності школярів в закладах загальної середньої освіти. Актуальність дослідження. Позакласна робота з мистецтва, музичного мистецтва є невідʼємною частиною освітнього процесу, тому тема дисертаційного дослідження «Формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти» дуже актуальна. Позакласна робота – це потужний засіб формування в школярів інтересу до предмета, розширення і поглиблення знань, які учні отримують на уроках, засіб формування музичної компетентності учнів. Позакласна робота тісно пов'язана з урочною діяльністю, хоча вона прагне до деякої автономності: до розширення і поглиблення знань учнів з предмету, до пошуків нових форм формування музичної компетентності школярів. Представлена кваліфікаційна робота освітнього ступеня «магістр» відповідає заявленій темі та меті дослідження. Робота направлена на вирішення завдань формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти. Обʼєкт дослідження – формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти. Предмет дослідження – технології формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти. Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати, апробувати технологічний інструментарій формування музичної компетентності учнів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти, довести його ефективність. У першому розділі було описано теоретичні аспекти формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти. На підставі аналізу психолого-педагогічної, мистецтвознавчої літератури конкретизовано сутність і зміст понять «музична компетентність», «позакласна діяльність». Акцентовано увагу на професійнопедагогічну компетентність педагога-музиканта (професійна компетентність). Розроблена музично-комунікативна діяльність педагога-музиканта як сукупність професійних ключових компетентностей, що дозволяють сприймати та аналізувати музично-художню інформацію, сприймати художньо-образний та смисловий зміст творів різних жанрів. Другій розділ присвячено технологіям формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти. Розглянуто педагогічні умови формування музичної компетентності учнів в процесі позакласної роботи в ЗЗСО; технологічний інструментарій формування музичної компетентності школярів в процесі позакласної роботи в ЗЗСО; перевірка ефективності розмови про музику на позакласних заняттях як засобу формування гармонійно розвиненої особистості. Проведена перевірка ефективності занять у хорі як одного з видів колективної творчої діяльності на позакласних заняттях з музики у формуванні музичної компетентності учнів. У третьому розділу дослідно-експериментальним шляхом перевірено ефективність розробленої методики. Порівняльний аналіз результатів початкового та кінцевого етапів формувального експерименту проводився за визначеними критеріями та показниками. Отримані результати в експериментальній та контрольній групах дали підстави стверджувати про ефективність впровадженої методики. Так, у досліджуваній групі показники високого рівня підвищилися з 18,75% до 45,8, тобто зросли на 27%; середній рівень знизився з 62,5% до 54,2 % (за рахунок того, що низький рівень не було виявлено). Результати апробації даних методів за умов Зорянського ліцею Саратської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області підтвердили смислову насиченість та ефективність запропонованої поетапної методики формування музичної компетентності учнів у процесі позакласної роботи. Таким чином мета дослідження досягнута, а завдання вирішені в повному обсязі. ANNOTATION Keywords: musical competence, extracurricular work with students, pedagogical conditions, technologies for forming musical competence of students in general secondary education institutions. Relevance of the research. The qualification work is devoted to the study of the current topic: "Formation of musical competence of schoolchildren in the process of extracurricular work in secondary education institutions". The development of students' independence, their comprehensive development are inevitably associated with extracurricular work. Extracurricular work in art is an integral part of the educational process. Extracurricular work is a powerful additional means of forming interest in the subject in schoolchildren, as an expansion and deepening of the knowledge that he receives in the lessons. Extracurricular work is closely related to lessons, although it strives for some autonomy: to expand and deepen students' knowledge of the subject, to search for forms. Extracurricular work is a continuation of the lesson, a step forward in enriching students with knowledge, skills, and abilities. This work is recognized as one of the forms of in-depth studies in the subject. The most important motive for active participation in extracurricular activities is interest in the subject, in the types of activities that are offered for implementation. And the teacher should pay sufficient attention to this. The object of the study is the formation of musical competence of schoolchildren in the process of extracurricular work in secondary education institutions. The subject of the study is the technology of forming musical competence of schoolchildren in the process of extracurricular work in secondary education institutions. The purpose of the study: to develop, theoretically substantiate, test the technological tools for forming musical competence of students in the process of extracurricular work in secondary education institutions, to prove its effectiveness. The first section described the theoretical aspects of the formation of musical competence of schoolchildren in the process of extracurricular work in secondary education institutions. Based on the analysis of psychological and pedagogical, art history literature, the essence and content of the concepts of "musical competence", "extracurricular activity" were specified. Attention was focused on the professional and pedagogical competence of the teacher-musician (professional competence). The musical and communicative activity of a teacher-musician has been developed as a set of professional key competencies that allow perceiving and analyzing musical and artistic information, perceiving the artistic, figurative and semantic content of works of various genres. The second section is devoted to the technologies of forming musical competence of schoolchildren in the process of extracurricular work in secondary education institutions. The pedagogical conditions for forming musical competence of students in the process of extracurricular work in secondary education institutions are considered; technological tools for forming musical competence of schoolchildren in the process of extracurricular work in secondary education institutions; verification of the effectiveness of talking about music in extracurricular classes as a means of forming a harmoniously developed personality. The effectiveness of classes in the choir as one of the types of collective creative activity in extracurricular music classes in the formation of musical competence of students is verified. In the third section, the effectiveness of the developed methodology is verified experimentally. A comparative analysis of the results of the initial and final stages of the formative experiment was carried out according to the specified criteria and indicators. The results obtained in the experimental and control groups gave grounds to assert the effectiveness of the implemented methodology. Thus, in the studied group, the high level indicators increased from 18.75% to 45.8, i.e. increased by 27%; the average level decreased from 62.5% to 54.2% (due to the fact that the low level was not detected). The results of testing these methods under the conditions of the Zoryansky Lyceum of the Saratsky territorial community of the BilhorodDnistrovsky district of the Odessa region confirmed the semantic richness and effectiveness of the proposed phased methodology for the formation of students' musical competence in the process of extracurricular work. Thus, the goal of the study was achieved, and the tasks were solved in full. Tue, 24 Dec 2024 00:00:00 GMT http://hdl.handle.net/123456789/2204 2024-12-24T00:00:00Z