Функціонування гастронімів-лінгвокультурем в сучасній французькій мові

Abstract

Прагнення сучасного суспільства до збереження своєї ідентичності в контексті інтеркультурологічної політики європейського суспільства пояснює дослідження культури як своєрідного національного коду, який містить історико-географічну, соціально-політичну інформацію про націю та стає дуже впливовим в науковому світі, в першу чергу в дослідженнях з лінгвокультурології (В. В. Воробйов, Е. Сепіра, В. Г. Верещагін, В. Г. Костомаров, С. Г. Тер-Минасова та ін.), етнопсихології (В.В.Красних, Т. Г. Стефаненко), філології (А. В.Соломаха, Ю.М.Лотман, Н.Ф.Олефіренко, Р.Клотер та iн..), педагогіки (В.С. Маслова, Л. М. Кульбаба, А. П. Павлюк, В.Ф.Радкіна, Т.С.Симоненко). Складовою культури нації, безумовно, є гастрономія, вивчення історії певної нації неможливо без глибокого ознайомлення з її кухнею, процесом приготування їжі, традиціями застіль, які певним чином розкривають міжособистісні відносини між поколіннями як усталеному життєвому укладі певного народу, що і пояснює актуальність теми нашого дослідження: «Функціонування гастронімів-лінгвокультурем у сучасній французькі мові». Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку джерел та додатків. У вступі сформульовані предмет та об’єкт дослідження, мета, завдання, наукові методи, гіпотеза та новизна, джерельна база дослідження та практична значущість отриманих результатів. У першому розділі «Концепція гастронімів-лінгвокультурем в сучасних наукових дослідженнях» розглядається лінгвокультурема як носій культурологічних цінностей; розкривається зміст гастрономії в лінгвокультурологічному просторі; проводиться аналіз гастронімів-лінгвокультурем в контексті сучасних наукових досліджень. У другому розділі «Функціонування гастронімів-лінгвокультурем в сучасній французькій мові» надається класифікація гастронімів-лінгвокультурем та розкривається їх функціонування в сучасній французькій мові. У третьому розділі «Гастроніми як засіб формування лінгвокультурологічної компетенції учнів» обґрунтовується роль лінгвокультурологічної компетенції у вивченні іноземних мов; наводиться зміст інтегрованого уроку «Французька мова-молдовська мова» та надаються результати експериментальної роботи при використанні гастронімів-лінгвокультурем як засобу формування лінгвокультурологічної компетенції на інтегрованому уроці «Французька мова-молдовська мова». Висновки магістерської роботи розкривають результати теоретичного дослідження та його практичної апробації. Список використаної літератури містить 124 джерел, з яких - 24 іноземною мовою (французькою, англійською, румунською). Загальний обсяг роботи 109 сторінок.