Урахування полілінгвізму мовців під час викладання української мови в закладах середньої освіти

Abstract

Кваліфікаційна робота студентки 64Ф групи факультету української філології та соціальних наук освітнього ступеня магістр спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2020). Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладений на 85 сторінках. Список використаних джерел налічує 63 позиції. Актуальність. Стан реалізації мовного законодавства у полілінгвальних регіонах не можна вважати задовільним, оскільки українська мова на цих теренах ще не виконує повною мірою функцій, передбачених статусом державної мови (зокрема ролі засобу міжетнічної комунікації), існує небезпека витіснення її іншими мовами у повсякденному спілкуванні мовців. Ареал межиріччя Дністра і Дунаю – типовий полілінгвальний континуум, де упродовж майже 200 років активно взаємодіють українська, болгарська, румунська, гагаузька, російська, албанська і циганська мови. Працюючи за таких умов, вчитель-словесник повинен сприяти розширенню використання української мови полімовними індивідами в різних сферах і комунікативних ситуаціях задля її збереження і розвитку, що можна зробити ефективно, лише враховуючи особливості рідних ідіомів учнів у процесі навчання державної. Мета роботи полягає в системному вивченні проблеми навчання української мови в полілінгвальному та полідіалектному ареалі межиріччя Дністра і Дунаю, що сприятиме удержавленню української мови як засобу міжнаціонального спілкування в ньому та може бути екстрапольоване на інші лінгвально неоднорідні регіони України. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: описати особливості типового полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю; схарактеризувати полілінгвізм як явище, що впливає на розвиток мов і діалектів регіону; проаналізувати основні проблеми викладання державної мови в полімовному середовищі межиріччя Дністра і Дунаю; розробити систему завдань з метою виявлення типових помилок у процесі навчання української мови учнів з різною рідною мовою/полімовних індивідів на різних мовних рівнях; провести експеримент щодо вияву типових помилок в опануванні української мови учнів з різною рідною мовою/полімовних індивідів у закладах загальної середньої освіти регіону; обґрунтувати необхідність розпрацювання методичних рекомендацій щодо викладання української мови в закладах загальної середньої освіти межиріччя Дністра і Дунаю з різним етномовним складом учнів. Об’єкт дослідження – українськомовна літературна компетентність учнів закладів загальної середньої освіти ареалу (українців, росіян, болгар, молдован, гагаузів). Предметом дослідження стали типи мовних помилок учнів закладів загальної середньої освіти ареалу у процесі вивчення української літературної мови. Джерела дослідження – власні спостереження над мовною поведінкою учнів з різною рідною мовою ареалу упродовж 2018–2020 рр., виконані учнями закладів загальної середньої освіти спеціально упорядковані завдання. У першому розділі «Лінгвальна феноменальність ареалу межиріччя Дністра і Дунаю» окреслено і прокоментовано функціонування мов та діалектів у межиріччі Дністра і Дунаю; питання збереження національних рис та зміну під вливом інших діалектів української мови в мультилінгвальному ареалі; діалектну мову і суржик; полілінгвізм з-поміж чинників розвитку мов і діалектів регіону. Другий розділ «Особливості навчання української мови в закладах загальної середньої освіти ареалу» присвячено проблемам викладання державної мови в полілінгвальному середовищі, діалектним текстам як навчальному джерелу на уроках української мови; визначено типові помилки учнів з різною рідною мовою у процесі вивчення державної та шляхи їх подолання; розглянуто мовну біографію мешканців межиріччя Дністра і Дунаю. У результаті проведеного дослідження зроблено висновки, що необхідно розпрацювати методичні рекомендації щодо викладання української мови у школах з різним етномовним складом учнів, що обов’язково повинно мати дві мети: популяризація української мови і робота над уникненням помилок, викликаних мовними контактами і впливом місцевих діалектів (залежно від складників локальної мовної ситуації).