Задоволеність стосунками в подружніх парах

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Задоволеність стосунками – основний фактор стабільності та міцності сім’ї. З кожним роком в українських сім’ях збільшується кількість кризових ситуацій, що можуть призвести до розпаду подружньої пари. Серед основних причин виникнення сімейних криз психологи виділяють незадоволеність подружніми стосунками. 2. Проаналізована наукова література щодо задоволеності стосунками в подружніх парах. - Теоретичні дослідження стосунків окремих індивідів всередині сімейної системи проводили О.І Бондарчук, В.Н Дружинін, Г.В. Дворецька , Л. Б. Шнейдер та ін.. - Визначення понятійного апарату «задоволеності шлюбом» розглянуто в працях таких вчених, як С. І. Голод, О.А. Карабанова, В.В. Столін , та ін.; - Дослідження впливу психологічних факторів на рівень задоволеності шлюбними відносинами представлені у роботах таких авторів, як Ю.Є. Альошина, Т.В. Андрєєва, А.Г. Лідері, Ф.А. Кован Ф.А., та ін. 3. Уточнено поняття «задоволеності шлюбними відносинами» Задоволеність шлюбними відносинами це - суб’єктивна оцінка кожного із подружжя, щодо успішності шлюбу в залежності від рівня задоволення власних потреб та очікувань від шлюбу. 4. Визначені й описані основні методики психодіагностики міжособистісних подружніх відносин. 5. Проведено методологічне дослідження в основу якого було покладено використання опитувальника «Спілкування в сім’ї» Ю.Є. Альошина, Л. Я. Гозман, Є.М. Дубовська, а також Методики «Рольові очікування й домагання в шлюбі» А. Н. Волкова. За результатами дослідження було виявлено, що: 1) Більшість респондентів оцінюють свій рівень відвертості спілкування, як високий та середній, характеризується високим та середнім рівнем задоволеності шлюбом та мають середній та високий рівень ролевих очікувань і домагань при реалізації сімейних функцій. 2) Провівши емпіричне дослідження стосовно рольового розподілу і ієрархії сімейних цінностей у подружжі було виявлено, що задоволеність шлюбними відносинами залежить від якості міжособистісних стосунків. Що у свою чергу залежить від оцінки рольової узгодженості і рольової адекватності партнерів. 6. Було виявлено основні напрямки корекції шлюбно-сімейних стосунків: - діагностика кризисної ситуації сімейних стосунків; - обрання психотерапевтичних методик, - визначення плану корекційної роботи; - проведення корекційної роботи. Було зауважено, що успіх та результати корекційної роботи багато в чому залежить від професіоналізму психотерапевта, але вирішальну роль відіграють мотивація та бажання подружжя зберегти сім’ю. 7. За результатами огляду методологічних рекомендацій молодим сім’ям, було зроблено висновок, що усі сімейні проблеми та конфліктні ситуації у молодому подружжі виникають тільки через брак досвіду, не готовність взяття на себе обов’язків і сімейних ролей, а також через недостатню сепарацію від батьківських сімей подружжя. Для уникнення конфліктних ситуацій спеціалісти надають молодому подружжю рекомендації, які містять психологічне підґрунтя.