Соціальний захист населення: проблеми та тенденції розвитку

Abstract

У магістерській роботі розкриті проблеми та тенденції розвитку соціального захисту населення. Об’єктом дослідження є соціальний захист населення. Предметом дослідження є проблеми та тенденції розвитку соціального захисту населення. Метою дослідження є – теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити проблеми та тенденції розвитку соціального захисту населення. У першому розділі розглянуті теоретичні аспекти визначення особливостей соціального захисту населення, а саме: поняття «соціальний захист» та його складові компоненти, особливості здійснення соціального захисту населення, характеристика факторів впливу на формування сучасної системи соціального захисту населення. З’ясовано, що незважаючи на активізацію зусиль держави на всіх рівнях управління по формуванню дієвих заходів соціального захисту населення, за багатьма параметрами (відсутність адресності, перевага категоріального фактору надання допомоги, низький розмір виплат) склалася до теперішнього часу система матеріальної підтримки нужденних не може вважатися оптимальною і вимагає свого вдосконалення. У другому розділі описані технології соціальної роботи щодо формування системи соціального захисту населення України, а саме: наведена характеристика спеціальних соціальних технологій формування системи соціального захисту населення, окреслені загальні напрями та форми соціальної роботи щодо здійснення соціального захисту; розглянуто сучасний досвід впровадження заходів з метою формування системи соціального захисту населення. У третьому розділі проведений аналіз експериментального дослідження щодо факторів впливу на формування системи соціального захисту населення України. Під час проведення дослідження факторів впливу на формування системи соціального захисту населення та позитивні тенденції її розвитку, було важливим визначитися з контингентом досліджуваних (респондентів). У якості респондентів виступили люди віком від 20 до 45 років. Саме дослідження було проведено у 2019-2020 роках. Проаналізовані таки показники як задоволеність якістю життя, якістю та наявністю отримання медичних послуг, загальним рівнем зростання у професійному та морально-духовному сферах життя. В цілому дійшли висновків, що реформа не вирішила найважливіше завдання – не створила передумов стійкої ефективності соціального захисту населення трудового віку України. Визначено, що реформа не була підкріплена ефективним механізмом інфляційної індексації грошового забезпечення, що в перспективі призводить до падіння рівня життя сім’ї людини трудового віку; запропоновані у загальному вигляді розділи програми вдосконалення системи соціального захисту населення трудового віку.