Психологічні засоби арт-терапії у пропедевтиці прокрастинації особистості юнацького віку

Abstract

Представлене дослідження висвітлює проблему використання психологічних засобів арт-терапії у пропедевтиці прокрастинації особистості юнацького віку. Актуальність цієї роботи полягає в тому, що в сучасному суспільстві збільшується число осіб, які називають себе прокрастинаторами і страждають від схильності відкладати справи на більш пізній термін. При цьому відсутнє цілеспрямоване пояснення поширення такого явища серед молодих людей, у тому числі – серед студентства. Велика кількість інформативних, але обмежених досліджень прокрастинації не дають повного уявлення про сам феномен, механізми його утворення та функціонування. У загальному плані можна відзначити наступні проблеми: конструкт прокрастинації не розроблений, немає єдиного визначення або універсальної класифікації, значно обмежений психодіагностичний інструментарій. До більш приватних питань досліджуваної проблеми можна віднести відсутність чіткого розуміння взаємозв’язку прокрастинації з чинниками, що створюють значущий вплив на результативність діяльності: мотивацію, саморегуляцію, перфекціонізм та інші; віковий аспект даних взаємозв’язків. Також чітко не визначено, яким чином застосовуються засоби арт-терапії на зниження рівня прокрастинації у людей взагалі та у онтогенезі особистості юнацького віку. Проясненню цих питань й присвячується дана робота. Метою кваліфікаційної роботи є комплексне вивчення й аналіз проблеми появи та розвитку прокрастинації у особистості юнацького віку та позитивного впливу засобів арт-терапії на зниження цього феномену, а саме – відкладати важливі справи на невизначений термін. Аналіз наукової теоретичної та практичної літератури дозволив зрозуміти явище прокрастинації як схильність до постійного відкладання навіть важливих і термінових справ, що призводить до життєвих проблем і болючих психологічних ефектів. Арт-терапія у дослідженні розуміється як використання мистецтва як терапевтичного чинника. Було встановлено загальні особливості прокрастинації:  ірраціональність (суб’єкт заздалегідь знає про негативні наслідки відкладання, але все ж нічого не робить);  усвідомленість (людина не коригує свої плани, а лише свідомо відкладає намічене раніше);  негативні емоційні переживання, внутрішній дискомфорт (ця особливість дозволяє розмежувати прокрастинацію і лінь). Була запропонована класифікація засобів арт-терапії відповідно до способу діяльності арт-терапевта у ній, поділяючи їх серед специфічних, неспецифічних і засобів вивчення продуктів спонтанної творчості. До специфічних засобів у свою чергу відносяться стандартизовані, високо-структуровані засоби, помірно-структуровані засоби, нестандартизовано-експертні засоби. Категорія неспецифічних засобів включає у себе такі загальні засоби для психології, як спостереження, бесіда тощо. З метою дослідження прокрастинації, в емпіричному дослідженні були вивчені особливості прокрастинації і перфекціонізму у студентів, а також розглянуто зв’язок прокрастинації з оціночною тривожністю і стратегіями поведінки подолання труднощів. У студентів дослідження підтвердилася гіпотеза про існування зв’язку між прокрастинацією і перфекціонізмом, а також був виявлений зв’язок між прокрастинацією і оціночною тривожністю. Також підтвердилася гіпотеза про існування зв’язку між прокрастинацією і використовуваними стратегіями поведінки подолання труднощів: виявився зв’язок прокрастинації з униканням, дистанціюванням, прийняттям відповідальності й конфронтацією. У якості форми боротьби з прокрастинацію було розроблено та запропоновано тренінговий захід з метою зниження рівня прокрастинації студентів шляхом осмислення цього психологічного феномену та вивчення технік протидії відкладанню. Основними елементами арт-терапії у тренінговому заході виступає дудлінг та зентангл.