Сімейне неблагополуччя як психологічно-соціальна проблема

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. У світі число розлучень з кожним роком зростає, а шлюб стає все більш нестабільним інститутом. Реалії сучасного українського суспільства засвідчують наявність широкого кола родинних проблем, в тому числі дисгармонійних взаємин подружньої пари. Проблема нестабільності шлюбу є актуальною для цілого спектра наук про людину, так як поєднує в собі психологічний, педагогічний, соціальний, юридичний, духовно-моральні, культурологічні, ціннісні медичний та інші аспекти. Вчені розглядають цю проблему з позицій історичного, філософського, теологічного, юридичного, психологічного, соціального знання. В даний час, відчувається брак сучасних наукових досліджень, присвячених питанням роботи з неблагополучними сім’ями в умовах загальноосвітніх організацій. 2.Проаналізована наукова література щодо проблеми нестабільності шлюбу. Розлучення як соціально-психологічна проблема вивчається багатьма дослідниками. Зокрема, вивчаються мотивація розлучення та його періодизація (К. Аронс, К. Вітек, В. Сисенко, К. Солтс, Г. Спаньє, Н. Юркевич), характеристики його досвіду та адаптації до нового стилю життя (Ю. Альошин, І. Гетерінгтон, Дж. Келлі, Н. Соловйов, та ін.), життя пар у нових шлюбах (Д. Деліс, С. Кратохвіл, Дж. Лофас, Ф. Райс, В. Сисенко, Д. Сова), особливості організації та надання психологічної допомоги розлученим жінкам та чоловікам (Ю. Альошин, О. Бондаренко, Р. Коцюнас, Т. Титаренко, Г. Фігдор, Е. Ейдеміллер, В. Юстицькіс та ін.). Сучасні напрямки профілактичної роботи з важкими сім’ями, розглядалися в роботах С. Бурової, В. Дружиніна, М. Сундєєвої та ін. 3. Визначено поняття «розлучення», та описані основні причини розлучень у сучасному світі. Розлучення – це розрив подружніх відносин в його юридичних, соціальних, економічних і психологічних аспектах, що тягне за собою повну реорганізацію сімейної системи. Виявлені основні причини розлучень: фінансова ситуація, зради, алкогольна, наркотична чи комп’ютерна залежність одного з подружжя, нетрадиційна сексуальна орієнтація одного з подружжя, безпліддя або чайлдфрі. 4.Проаналізовано поняття «неблагополучна сім’я». Різними дослідниками вироблено безліч визначень поняття «неблагополучна сім’я». Як загальні ознаки сімейного неблагополуччя більшість дослідників визначають негативний характер впливу батьків на формування особистості дітей. Вивчення наукової літератури дозволяє виокремити наступні типи неблагополучних сімей: псевдоблагополучна, неповна, проблемна, аморальна, криміногенна, дистанційна. 5. Проведено аналіз результатів експериментального дослідження щодо задоволеності сімейним життям жінок з перших та повторних шлюбів, за результатами якого зроблено наступні висновки: 1) Проблеми, що турбували жінок у першому шлюбі, значно знизилися в повторношлюбних сім’ях, а саме: пияцтво і хімічна залежність чоловіка, сексуальні проблеми, фінансова ситуація. Проте в повторному шлюбі найчастіше подружжя турбує відсутність взаєморозуміння, відсутність дітей та житлові проблеми. Більшість респонденток вважають, що їх новий шлюб в цілому благополучніше попереднього. 2) Жінки, які перебувають у повторному шлюбі реалістичніше оцінюють подружжя, їхні переваги й недоліки, не терплять поганого поводження чоловіків, виступають за рівноправ’я в сім’ї. Жінки з повторних шлюбів визнають розлучення можливим, якщо з відносин пішло взаєморозуміння. У той час як жінки з єдиних шлюбів вважають розлучення катастрофою. Проте жінки, які перебувають у першому шлюбі, значимо частіше жінок, які перебували в повторному шлюбі, вважають себе коханими та виступають за традиційний розподіл ролей в сім’ї, за верховенство в родині чоловіків. 3) Більшість сімейних конфліктів провокують такі проблеми: фінансова ситуація, виховання дітей, відносини з друзями та родичами, ревнощі. 4) В емоційній галузі жінки досить часто здатні використовувати непродуктивні особливості варіантів поведінки. Вони проявляють негативні емоції, стають агресивними та дратівливими; або здатні демонструвати покірність та здатні пригнічувати свої емоції. 6. Обґрунтовані основні напрямки консультативної роботи з подружжям, а саме консультування, орієнтоване на соціально-психологічну мережу. Робота з соціально-психологічною мережею клієнтів, які переживають розлучення, служить потужним каталізатором процесу емпауермента клієнтів, позбавляючи їх від почуття безпорадності. Вона стимулює сили клієнтів, спонукає їх усвідомлено використовувати і мобілізувати соціальні ресурси в життєвому контексті, а також будувати нові соціальні зв’язки. 7. Обґрунтована профілактична та корекційна робота з сім’єю в кризовій ситуації та в соціально небезпечному положенні. Форми консультаційної роботи з сім’єю, що знаходиться в соціально-небезпечному положенні, можуть бути різні і включати в себе психолого-педагогічне консультування, соціально-правове консультування тощо. В рамках своєї компетенції, психологи часто не в змозі самостійно надати родині необхідну допомогу або захистити інтереси дітей. Тому, до роботи з такими сім’ями залучаються органи і установи (органи опіки, органи внутрішніх справ, органи соціального захисту населення).