Психологічні особливості формування правової свідомості студентів

Abstract

Актуальність дослідження Теорія і практика вікової та педагогічної психології вимагають виявлення психологічних особливостей формування правосвідомості молоді як учасників правовідносин в Україні. Набуття власного світогляду в нових соціальних умовах змушує молодих людей переоцінювати історичне минуле країни, цінності, що існували протягом багатьох десятиліть і нині складають основу їх повсякденної та правової свідомості. Розвиток світогляду сприяє формуванню правової свідомості молоді як важливого елемента їх правової культури та актуалізує науковий інтерес до глибокої семантики правової свідомості студентської молоді, зокрема правової свідомості студентів закладів вищої освіти (далі – ЗВО). Метою кваліфікаційної роботи є узагальнення теоретичних та емпіричних досліджень правових знань, спрямованості, установок, індивідуальних правових ідей та психологічних умов формування правової свідомості студентів Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Відповідно до цього у роботі поставлено низку наступних завдань: 1. Провести аналітичний огляд та встановити сучасні наукові підходи до проблеми змісту та формування правовідомості молоді. 2. Визначите зміст, структуру та особливості правосвідомості студентів закладів вищої освіти. 3. Показати специфіку формування правової свідомості студентів ЗВО. 4. Розробити та апробувати комплексну програму формування правосвідомості студентів університету. Об’єктом дослідження є процес формування правової свідомості молоді. Предметом дослідження є психологічні особливості формування правової свідомості студентів. Методи дослідження. У роботі були використані як теоретичні – систематизація, аналіз, узагальнення, синтез, порівняння з метою розкриття сутності та визначення основних понять проблеми; структурування, моделювання для розробки структурної моделі формування правосвідомості студентів; емпіричні – анкетування, психодіагностичні методи (модифікований метод семантичної диференціації; метод семантичних універсалій, метод полімотиваційних тенденцій, метод вивчення тенденції до девіації, методи діагностики рівня індивідуальної активності для встановлення системи та елементів як морального аспекту так і правового у відносинах та правосвідомості в цілому Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та специфічні аспекти роботи доповідалися на наступних науково-практичних конференціях: - на Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки в країнах Європи та Азії», м. Переяслав-Хмельницький від 31 жовтня 2020 року. Тема доповіді «Загальна характеристика правосвідомості як особливої правової та психологічної категорії»; - на V Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Науковий пошук студентів ХХІ ст.: актуальні питання гуманітарних і соціально-економічних наук», м. Ізмаїл від 18 листопада 2020 року. Тема доповіді «Формування правової свідомості студентів закладів вищої освіти». За своїм структурним наповненням кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та джерел. Загальний обсяг роботи викладено на 116 сторінках друкарського тексту. Інформацію викладено за допомогою використання 10 таблиць та 5 рисунків та додатків. У першому розділі «Дослідження теоретичних підходів щодо змісту правосвідомості молоді» – проаналізовано основні підходи до вивчення проблеми правосвідомості юнацтва, оглянуто історію становлення й сучасний стан розробки проблематики правової свідомості та правової особистості; розкрито змістову, структурну і функціональну специфіку правосвідомості; проаналізовано основні засади становлення правосвідомості в онтогенезі. У другому розділі «Емпіричне дослідження змісту правосвідомості студентів» – розкрито методологічні основи вивчення правосвідомості як окремого предмета наукового дослідження; представлено загальну інформацію про методики та описано особливості їх застосування в даному емпіричному дослідженні; проаналізовано асоціативні мікро- та макрополя основних концептів буденної правосвідомості студентів; наведено результати cемантизації студентами ситуацій морального насилля; розкрито параметри особистісного Я студентів закладів вищої освіти, значущі для правосвідомості. У третьому розділі «Експериментальні засади формування системи значень у правосвідомості студентів» – розкрито сучасні стратегії правового виховання та практики формування правосвідомості молоді; на підставі структури і змісту буденної правової свідомості осіб раннього юнацького віку, а також концептуальної схеми впливу психосемантичного змісту правосвідомості на правову поведінку; подано програму формування правосвідомості студентів.