Психологічні особливості переживання жіночої самотності

Тислюк, Л.В.; Tysliuk, L.

Психологічні особливості переживання жіночої самотності

Тислюк, Л.В.; Tysliuk, L.

URI: http://hdl.handle.net/123456789/1451

Дата: 2021-02-20

Короткий опис (реферат):

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Проблема самотності завжди залишається однією з найактуальніших проблем психології, якою в різний час займалися представники різних напрямів. Аналіз сучасних теоретичних і емпіричних досліджень феномена самотності виявив, що в основному роботи зводяться до вивчення її сутності, рис характеру і особистих якостей одиноких людей, вікових особливостей і атрибутивних моделей самотності; до виділення різноманітних типологій і шкал. 2. Проаналізована наукова література щодо проблеми самотності. Методологічні засади вивчення цього психологічного феномену висвітлювали у своїх наукових працях такі зарубіжні автори, як В. Дж. Дерлег, К. Мустакас, Л. Е. Пепло, Д. Перлман, З. Фрейд, Е. Фромм, Ф. Фромм-Рейхман, І. Ялом та ін. З вивченням самотності як психологічного явища пов'язані роботи таких вчених, як: В.Б. Бедан, П.Г.Гасанова, С.Г. Корчагіна, Д.А. Леонтьєв, В.І. Сіляєва, І.М. Слободчиков, Л. І. Старовойтова, С.Г. Трубнікова. Психологічні характеристики самотності в підлітковому та юнацькому віці розкриваються роботами О. Б. Долгінової, І. О.Н .Кузнєцова, В.Г. Лашук , В. І. Лебедєва, Н. В. Перешиної. 3. Уточнено поняття „самотність”. Самотність як соціально-психологічне явище, важке емоційне переживання, пов'язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв'язків з людьми або з острахом їх втрати в результаті соціальної ізоляції, яке призводить до негативних соціальних явищ, до прояву різних форм деструктивної поведінки, депресії, до виникнення аутоагресії та її реалізації в суїцидальної поведінці. Самотність розглядається в двох аспектах: як психологічний стан людини (внутрішнє емоційне переживання) та як характеристика її фізичних відносин із іншими людьми (зовнішнє відчуження від людей). 4. Визначені й описані різні класифікації типологій цього стану. Відмінності між типологіями проводяться за трьома основним вимірами, що стосуються оцінки індивідом його соціального стану, типу випробуваного їм дефіциту соціальних відношень та часової перспективи, пов'язаної з самотністю. В роботі розглянуті наступні типології: відчуджуюча, дифузна і дисоційована самотність; космічна, культурна, соціальна і міжособистісна самотність; суб’єктивна, об’єктивна. Розглянуто такі її структурні компонентни, як: усвідомлення самотності, емоційна оцінка цього стану, інтерпретація соціальних стосунків в стані самотності; емоційний, когнітивний, поведінковий елемент; фізичний, емоційний, комунікативний, духовний рівень; когнітивний, емоційний, поведінковий та мотиваційно-вольовий компоненти; ідентичність, соціальну активність, необхідність спілкування, конструктивність, слабка адаптація, відчуження; міжособистісна, внутрішньоособистісна та екзистенційна. 5. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження щодо вивчення психологічних особливостей переживання самотності особистості, за результатами якого зроблено наступні висновки: 1) більшість досліджуваних жінок відчувають самотність на середньому та високому рівні. Високі бали, за даною шкалою можуть бути пов'язані з актуальною виразністю переживання ізоляції, браком емоційної близькості або контактів з людьми і усвідомленням респондентом себе як самотньої, ізольованої людини. 2) респонденти переживають самотність, але у більшості це стан самотності без певного виду, а також в формі дифузної та відчудженої самотності. 3) було виявлено розуміння досліджуваних поняття самотності, суб’єктивне переживання цього явища, усвідомлення його причин та способи боротьби з проблемою самотності. 6. Обґрунтовані основні підходи та методики корекції проблеми переживання самотності. Найбільш ефективним видом психокорекції почуття самотності вважаєтья психологічне консультування та групова психотерапія. Консультування може поєднуватися з психодрамою. Головними завданнями консультування одиноких людей є розвиток соціальних навичок, формування адекватної самооцінки та рівня домагань. В роботі з одинокими людьми найбільш часто використовується когнітивна терапія, як директивний, структурований і орієнтований на мішені підхід, в основі якого лежить когнітивна модель різних розладів або дисфункціональної поведінки. В рамках моделі когнітивної терапії інтегрує безліч різних технік, як оригінальних, так і запозичених з інших психотерапевтичних систем - гештальттерапії, психодрами, бихевіоральної і клієнт-центрованої терапії.

Суть розробки, основні результати:

Qualification work includes the following stages of research: 1. Identified the relevance and problems of the study. The problem of loneliness always remains one of the most pressing problems of psychology, which at different times dealt with representatives of different areas. Analysis of modern theoretical and empirical studies of the phenomenon of loneliness revealed that the work is mainly reduced to the study of its essence, character traits and personal qualities of single people, age and attributive models of loneliness; to the selection of various typologies and scales. 2. Analyzed scientific literature on the problem of loneliness. Methodological principles of studying this psychological phenomenon were covered in their scientific works by such foreign authors as W. J. Derleg, K. Mustakas, L. E. Peplo, D. Perlman, Z. Freud, E. Fromm, F. Fromm-Reichman, I. Yalom and others. The study of loneliness as a psychological phenomenon is associated with the work of such scientists as: V.B. Bedan, P.G. Gasanova, S.G. Korchagina, D.A. Leontiev, V.I. Silyaeva, I.M. Slobodchikov, L.I. Starovoitova, S.G. Trubnikov. Psychological characteristics of loneliness in adolescence and adolescence are revealed by the works of O.B. Dolginova, I.N. Kuznetsova, V.G. Lashuk, V.I .Lebedev, N.V. Pereshina. 3. The concept of "loneliness" is specified. Loneliness as a socio-psychological phenomenon, a difficult emotional experience associated with the lack of close, positive emotional ties with people or fear of losing them as a result of social isolation, which leads to negative social phenomena, to the manifestation of various forms of destructive behavior, depression , to the emergence of autoaggression and its implementation in suicidal behavior. Loneliness is considered in two aspects: as a psychological state of a person (internal emotional experience) and as a characteristic of his physical relations with other people (external alienation from people). 4. Different classifications of typologies of this state are defined and described. The differences between the typologies are based on three main dimensions concerning the individual's assessment of his social status, the type of social deficit he is experiencing, and the time perspective associated with loneliness. The following typologies are considered in the work: alienating, diffuse and dissociated loneliness; space, cultural, social and interpersonal loneliness; subjective, objective. Its structural components are considered, such as: awareness of loneliness, emotional assessment of this state, interpretation of social relations in a state of loneliness; emotional, cognitive, behavioral element; physical, emotional, communicative, spiritual level; cognitive, emotional, behavioral and motivational-volitional components; identity, social activity, the need for communication, constructiveness, poor adaptation, alienation; interpersonal, intrapersonal and existential. 5. Quantitative and qualitative analysis of the results of experimental research on the study of psychological features of experiencing the loneliness of the individual, the results of which made the following conclusions: 1) most of the studied women experience loneliness at a medium and high level. High scores on this scale may be associated with the actual severity of the experience of isolation, lack of emotional intimacy or contact with people and the respondent's awareness of himself as a lonely, isolated person. 2) respondents experience loneliness, but in most cases it is a state of loneliness without a certain type, as well as in the form of diffuse and alienated loneliness. 3) the understanding of the studied concepts of loneliness, subjective experience of this phenomenon, awareness of its causes and ways to deal with the problem of loneliness were revealed. 6. The basic approaches and methods of correction of the problem of experiencing loneliness are substantiated. The most effective type of psychocorrection of loneliness is psychological counseling and group psychotherapy. Counseling can be combined with psychodrama. The main tasks of counseling single people are the development of social skills, the formation of adequate self-esteem and the level of demands. In working with single people, cognitive therapy is most often used as a directive, structured and target-oriented approach, which is based on a cognitive model of various disorders or dysfunctional behavior. The model of cognitive therapy integrates many different techniques, both original and borrowed from other psychotherapeutic systems - Gestalt therapy, psychodrama, behavioral and client-centered therapy.

Показати повний опис матеріалу