Фразеологізми зі значенням діяльності в українській і болгарській мовах

Abstract

Кваліфікаційна робота студентки 63 групи факультету української філології та соціальних наук ступеня вищої освіти магістр спеціальності 035 Філологія. Ізмаїльський державний гуманітарний університет (Ізмаїл, 2020). Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, коротких висновків до них, загальних висновків, списків використаної літератури та джерел. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи становить 80 сторінок. Метою кваліфікаційної роботи є зіставний опис фразем з семою ‘діяльність’ в українській і болгарській мовах. У роботі розв’язані такі завдання: виявлено ФО означеного змісту; здійснено зіставний опис українських фразеологізмів та їх болгарських відповідників за семантикою; досліджено фразеологічні одиниці зі значенням діяльності в українській та болгарській мовах з погляду їх походження. Об’єктом дослідження стали фразеологічні одиниці в українській та болгарській мовах. Предмет дослідження становлять семантичні, структурні та функціональні особливості виявлених фразеологічних одиниць на позначення дії. В ході написання магістерської роботи використовувалися такі методи: квантитативний – для визначення кількості фразеологічних одиниць з метою встановлення їх частотності та структурування змісту дослідження; описовий – для класифікацій та характеристики фразем; зіставний – для виявлення спільного та відмінного у фразеологізмах обох мов. Актуальність дослідження зумовлена постійним науковим інтересом мовознавців до особливостей національно-культурної інформації, що виявляється на всіх рівнях мовної системи у зв’язку з глобалізацією й усвідомленням етносами власної самобутності, посиленням ролі міжкультурної комунікації у сучасному світі. Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що цілісне контрастивне студіювання фразеологізмів в українській та болгарській мовах здійснено на перетині лінгвістики, мовознавчої компаративістики та лінгвокраїнознавства. Теоретичне значення результатів кваліфікаційної роботи полягає у виявленні й описі специфіки фразеологічних одиниць сучасної української та болгарської мов; дає зрозуміти національно-культурну семантику, закодовану у фразеологічних одиницях. Практичну цінність роботи вбачаємо у використанні її результатів при вивченні дисциплін вільного вибору з мовознавчої компаративістики у вищій школі, в роботі лінгвістичних гуртків у закладах загальної середньої освіти; напрацьована інформація також слугуватиме основою для наукових робіт означеної галузі. Джерельну базу дослідження становлять лексикографічні одно- та двомовні джерела «Фразеологічний словник української мови» В. Білоноженко, І. Гнатюк, В. Дятчук, Н. Неровні, Т. Федоренко, «Українсько-болгарський фразеологічний словник» К. Потапенко-Калоянової, «Малък фразеологичен речник на българския език» В. Вітова та результати опитування носіїв болгарських говірок Ізмаїльського та Болградського районів. У першому розділі «Фраземіка української та болгарської мов як об’єкт наукового опису» детально описані класифікації стійких мовних одиниць, з’ясовано, що зіставне вивчення фразеологізмів здійснюється різновекторно: в класифікаційному, діалектологічному, лінгвокультурологічному, когнітивному, лексико-граматичному, фразеографічному, методологічному, художньому змістово-функційному аспектах; звернено увагу на національну специфіку ФО, зокрема і з семантикою діяльності. Другий розділ «Фразеологізми з семою ‘діяльність’ в українській та болгарській мовах» присвячено зіставному описові фразеологізмів зі значенням фізичної, фізіологічної, розумової та мовленнєвої діяльності обох народів. У третьому розділі «Генеза фразем на позначення діяльності в українській та болгарській мовах» встановлено групи досліджуваних фразеологізмів за походженням. Виявлено, що українські та болгарські фразеологічні одиниці зі значенням діяльності майже повністю репрезентують генетичну класифікацію Л. Булаховського. У ході зіставного опису фразеологізмів української та болгарської мов зроблено висновки про мовне багатство обох народів. Встановлено, що найчастотнішими серед ФО зі значенням дії є сталі одиниці на позначення фізичної, фізіологічної, інтелектуальної, мовленнєвої дій. У межах кожної з цих груп в обох мовах виявлено семантичні, національно-культурні риси фразем, моделі їх творення, способи відтворення фразеологічних відповідників тощо. Українська та болгарська фразеологія, описана в дослідженні, визначається синонімією, варіативністю та антонімією. Її усталений зміст, пов’язаний з пізнавальною діяльністю двох народів, їх мовомисленням, умовами життя, впливом природи і довкілля. Все це віддзеркалюється в мовній картині світу, оскільки фраземіка – етнічно маркована.