Українські говірки межиріччя Дністра і Дунаю у світлі мовних контактів

Abstract

Кваліфікаційна робота студентки 63 групи факультету української філології та соціальних наук освітнього ступеня магістр спеціальності 035 Філологія (035.01 Українська мова і література). Ізмаїльський державний гуманітарний університет. (Ізмаїл, 2018). Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладений на 81 сторінці. Список використаних джерел налічує 90 позицій. Актуальність роботи визначається тим, що в мовознавстві останніх років зберігається інтерес до соціолінгвістичних питань, порушених практикою функціонування мов у багатомовних і поліетнічних державах та окремих регіонах. До таких важливих питань належать і проблеми інтерференції мов, що взаємодіють, проблеми ортології, підвищення культури мовлення в умовах білінгвізму. Мета кваліфікаційної роботи полягає у пошуку шляхів вивчення, ефективних дослідницьких процедур, а також перспектив, евристичного потенціалу дослідження українських південнобессарабських говірок інтерферентного ареалу межиріччя Дністра і Дунаю крізь призму мовних контактів. У роботі розв’язуються такі завдання, як-от: схарактеризувати поняття мовного та діалектного контактування, мовної взаємодії та закономірностей розвитку мов у цих умовах; схарактеризувати запозичення та шляхи їхньої появи в контактних мовах, як результат багатовекторної мовної взаємодії в умовах полілінгвізму; проаналізувати евристичний потенціал вивчення мовних контактів як чинника розвитку українських говірок, зокрема переселенського типу, що побутують у полілінгвальних ареалах; схарактеризувати основні моделі міжмовної інтерференції в ареалі межиріччя Дністра і Дунаю, зокрема українсько-російську міжмовну і міждіалектну взаємодію, східнороманський вплив на українські говірки ареалу та українсько-болгарські мовні контакти в межиріччі Дністра і Дунаю. Об’єкт дослідження – українські говірки полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю крізь призму мовних контактів як чинника їхньої динаміки, ціннісні характеристики досліджень такого плану для різних галузей лінгвістики. Предмет дослідження – мовні риси українських південнобессарабських говірок, частково – й говірок інших контактних мов, що постали внаслідок тривалого побутування їх як ідіомів новожитнього типу в полілінгвальному латеральному ареалі. Джерелами дослідження, окрім власних спостережень над діалектною і соціолінгвальною специфікою межиріччя Дністра і Дунаю, стали лінгвогеографічні праці, зокрема регіональний атлас та інші результати роботи вчених ІДГУ над державним науковим проєктом зі створення «Мультилінгвального атласу межиріччя Дністра і Дунаю»: питальник, наукові розробки, фонотека і текстотека. У роботі використано описовий, зіставний, структурний і порівняльно-історичний методи. Наукова новизна праці полягає в тому, що в ній уперше розв’язується завдання визначення евристичного потенціалу дослідження полілінгвальних ареалів не лише для соціолінгвістики, а й для діалектології, історії мови, а також мовної освіти. Теоретичне значення праці убачаємо в тому, що в процесі дослідження українських говірок полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю крізь призму мовних контактів як чинника їхньої динаміки відбувається коригування багатьох лінгвістичних процедур (соціолінгвістичних, діалектологічних, лінгвогеографічних), а також уточнюється термінологія лінгвістики (інтерференція, суржик тощо), питання взаємозв’язку і взаємодії мовних форм і явищ (мова, літературний стандарт, говірка, діалект, ідіом). Практичне значення праці полягає у фіксації й упорядкуванні нової соціолінгвальної та діалектної емпіричної інформації, поповненні діалектології, соціолінгвістики та історії мови новими знаннями про українські південнобессарабські говірки полілінгвального ареалу межиріччя Дністра і Дунаю, мовні контакти в ньому як чинник динаміки в часі цих ідіомів. У першому розділі «Мовні контакти та їхні наслідки» схарактеризовано основні поняття мовного та діалектного контактування, мовної взаємодії та закономірностей розвитку мов у цих умовах; розмежовано поняття інтерференція і трансференція, кодові перемикання, запозичення в умовах мовних контактів, диференційовано і науково обґрунтовано крізь призму мовних контактів та мовної політики українсько-російський суржик як модель мовної поведінки у білінгвальному середовищі. Другий розділ «Мовні контакти як чинник розвитку українських говірок межиріччя Дністра і Дунаю» присвячено описові евристичного потенціалу вивчення мовних контактів як чинника розвитку українських говірок, зокрема переселенського типу, що побутують у полілінгвальних ареалах, аналізові наслідків міжмовної інтерференції в ареалі межиріччя Дністра і Дунаю, зокрема досліджено українсько-російську міжмовну і міждіалектну взаємодію, східнороманський вплив на українські говірки ареалу та українсько-болгарські мовні контакти в межиріччі Дністра і Дунаю. У результаті проведеного дослідження зроблено висновки, що мовні контакти, їхнє значення для розвитку мов, діалектів у лінгвістичних працях системно недооцінені. А в таких регіонах, як межиріччя Дністра і Дунаю, вони потребують систематизованого цілеспрямованого вивчення. Дослідження українських говірок межиріччя Дністра і Дунаю у світлі мовних контактів має безліч аспектів, а відтак перспектив наукового опрацювання та практичної реалізації результатів таких розвідок, актуальних для життя сучасної України.