Зрада в близьких відносинах як соціально-психологічне явище

Abstract

Актуальність дослідження зради в близьких відносинах як- соціально-психологічне явище обумовлена наявністю протиріччя між важливістю вивчення цієї тематики та недоліком теоретичних та емпіричних даних про неї, про способи подолання виникаючого стресу та про стратегії ефективного співволодіння. Метою кваліфікаційного дослідження є вивчення феномену індивідуального та діадичного співволодіння з негативними переживаннями та стресом зради як важкої ситуації, яка виникає в близьких відносинах діади. Досягнення мети передбачало розв’язання таких завдань: визначити фактори та закономірності близьких відносин; проаналізувати поняття «близькі відносини», «зрада», «ревнощі» та «ненависть» в міжособистісних відносинах; вивчити теоретичні джерела щодо проблеми співволодіння зі зрадою як системною ситуацією в близьких відносинах; визначити методологію дослідження подолання переживань, пов'язаних зі зрадою в близьких відносинах. Наукова новизна дослідження полягає в авторському розумінні багатосторонньої обумовленості співволодіння з переживанням зради в близьких відносинах (диспозиційний, соціокультурний та ситуаційний фактори). Основні висновки. При написанні нашої кваліфікаційної роботи було встановлено, що зрада партнера, так і власна невірність визнаються стресом і запускають механізми психологічного захисту особистості. Результатом може бути успішне співволодіння або розбіжність. Співволодіння суб'єкта з даною трудністю є тривалим процесом. Симптоми переживання ситуації зради партнера і рівень стресогенності даної ситуації впливають на способи співволодіння суб'єкта. Зрада є сильним стресом, вплив якого на відносини може бути неоднозначним. Нами були розглянуті як випадки припинення відносин після події зради, так і їх збереження і навіть поліпшення. Також було доведено, що важливим наслідком переживання зради і ревнощів може виступати поява ненависті у відносинах. Вона може маскуватися демонстративної турботою про партнера, таємному бажанні помсти, прагненням до власної зради. Таким чином, нами була розглянута поведінка співволодіння індивідуального і групового суб'єкта в ситуаційному контексті, а саме у важкій життєвій ситуації зради в близьких відносинах, а також пов'язаних з нею негативних переживань: ненависті і ревнощів. Відзначено, що в результаті емпіричного дослідження дослідницькі гіпотези отримали підтвердження.