Своєрідність соціальної роботи з молоддю на державному рівні. Освіта, культурний розвиток молоді

Abstract

У кваліфікаційній роботі на тему «Своєрідність соціальної роботи з молоддю на державному рівні. Освіта, культурний розвиток молоді» представлено вітчизняний соціальний досвід з державної підтримки сучасної молоді, молодіжних ініціатив у розрізі освіти і культурного розвитку. Молодь завжди займала особливе місце в суспільстві. Як відомо, молоде покоління – це найактивніша, енергійна та перспективна частина населення, завжди в авангарді суспільно-політичних змін. При цьому позиції дослідників і політиків щодо місця молоді в суспільстві надзвичайно різноманітні та визначаються проблемами клімату. Питаннями формування та реалізації державної молодіжної політики, участі молодіжних об’єднань та рухів у державотворчих процесах присвячено праці українських учених Володимира Головенька, який аналізує український молодіжний рух; Миколи Перепелиці, який приділив увагу структурі, функціям, механізмам реалізації та впровадження державної молодіжної політики, намагався окреслити шляхи вдосконалення державної політики стосовно молоді на місцевому рівні; Юрія Галабурди, яка досліджувала історію становлення недержавного сектора суспільно-політичних відносин в Україні, що тісно пов’язана з громадськими рухами та молодіжними організаціями, які виникали в різні часи; Юрія Криворучка, який вважає молодь суспільним чинником формування громадянського суспільства в Україні. Науковий пошук у цій сфері здійснювали також Василь Вербець, Наталя Паніна, Микола Головатий. Майбутній розвиток України повною мірою залежить від успіху тих, хто завтра відіграватиме провідну роль у суспільних процесах. Це обумовлює важливість реалізації ефективної молодіжної політики держави, яка максимально відповідатиме потребам молодої людини та водночас держави. Державна молодіжна політика повинна відображати позицію держави до цієї групи населення, її погляд в майбутнє та адекватність політичного курсу, створювати необхідні умови, гарантії для соціального становлення і розвитку молодого покоління. Зазначене вище і стало основою вибору теми магістерського дослідження. Метою дослідження є обґрунтування напрямків реалізації молодіжної політики у вимірі розвитку на державному та регіональному рівні. Для досягнення цієї мети визначено наступні основні цілі дослідження: - узагальнити теоретичні положення наукових досліджень щодо місця та ролі молоді у державній молодіжній політиці; - визначення умов реалізації молодіжної політики в умовах глобалізації; - дослідження особливостей соціальної роботи з молоддю в контексті нової державної парадигми - проаналізувати соціально-творчого простору розвитку молодіжних ініціатив; - вивчити соціальної взаємодії з молодіжними творчими об’єднаннями; - розкрити форми державної підтримки молодіжних громадських організацій в Україні; - обґрунтування напрямів і механізми впровадження державної молодіжної політики в Україні Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що формуються в процесі соціальної роботи з молоддю та реалізації державної молодіжної політики в Україні. Предмет дослідження – засоби соціальної роботи з підтримки молодіжних ініціатив у культурно-освітньому вимірі на державному та регіональному рівні. Методи дослідження. Для досягнення мети магістерської роботи використовувались загальнонаукові методи аналізу та синтезу, аналогії та порівняння та спеціальні методи дослідження: метод системного аналізу, аналіз змісту, аналогії та порівняння. Теоретичну та нормативну основу дослідження складають наукові досягнення з проблем державної політики, питань її реалізації, нормативно-правових актів, аналітичних звітів та статистичних матеріалів. Практичне значення роботи полягає у можливості використання пропозицій щодо вдосконалення фондів державної політки і розвитку молодіжних ініціатив, їх освітньо-культурної діяльності. Отже, у першому розділі «Соціально-педагогічна робота з молоддю як пріоритетний напрям державної політики» нами було проаналізовано зміст Концепту державної молодіжної політики в Україні, вивчено умови реалізації молодіжної політики в умовах глобалізації, вивчено особливості соціальної роботи з молоддю в контексті нової державної. В результаті теоретичної роботи ми визначили, що державну молодіжну політику не можна розглядати відокремлено від конкретно-історичних обставин, загальних соціально-економічних тенденцій, а також найближчих або більш віддалених перспектив. У світовому масштабі домінуючими стають нові підходи до роботи з молоддю, які передбачають її відповідність чинникам людського розвитку, підтримуються адекватністю форм та методів інституційного характеру, працюють на випередження. Оптимальний підхід має надавати можливість своєчасно вимірювати та адаптувати ризики та загрози людського розвитку до продуманого, скоординованого та забезпеченого відповідними ресурсами плану розвитку державної молодіжної політики. У другому розділі «Практика соціальної роботи з молоддю: культурно-освітній вектор» нашу увагу було зосереджено на змісті соціальної роботи. Зокрема, вивченні молодіжної інфраструктури як творче середовище самореалізації молодогопокоління. Також ми представили умови створення соціально-творчого простору розвитку молодіжіних ініціатив. Дослідили специфіку соціальної взаємодії з молодіжними творчими об’єднаннями і визначили, що освіта є одним із основних способів інтеграції між інститутом вищої освіти, ринком праці та стратегіями молоді. Узагальнюючи наш емпіричний досвід з означеної проблеми, можна зауважити, що умови функціонування українського ринку праці в глобально-інформаційному просторі здебільшого вільної ринкової економіки, формують виклики для взаємодії молоді з ним. Дані виклики є обумовленими не лише специфікою формування та функціонування суспільного ладу України, але й загальними тенденціями розвитку суспільств постмодерну та психо-фізіологічними особливостями соціально-демографічної групи молоді. У третьому розділі нашої роботи представлено результати дослідження умов напрямів оптимізації розвитку молодіжної політики в Україні, зокрема формування, реалізація та вдосконалення напрямів державної молодіжної політики в умовах децентралізації, пошук ефективних механізмів впровадження державної молодіжної політики в Україні. Таким чином, нами було доведено, що для подальшого розвитку та реалізації молодіжних цільових програм необхідно зробити наступні кроки: посилити політику, спрямовану на забезпечення молоді необхідними умовами для їх фізичного та морального розвитку; посилити співпрацю різних інституцій у напрямі більш ефективної реалізації молодіжних цільових програм; забезпечити цільову спрямованість програм розвитку молоді; розробити сучасну методологію та інноваційний інструментарій для реалізації молодіжних цільових програм; популяризувати здоровий спосіб життя, як єдино правильний в сучасних умовах урбанізації та інформатизації; впровадити новітні стандарти якості в сфері охорони здоров'я молодого покоління; популяризувати відвідування закладів спортивно-виховного спрямування; створити осередки розвитку неформальної освіти з метою професійної орієнтації молоді; запровадити партисипативні (тобто ті, що передбачають безпосередню участь) технології для активного залучення молоді до процесу державотворення; забезпечити необхідні умови для розвитку молодіжних організацій та центрів розвитку; активізувати інвестиційну діяльність у сфері реалізації молодіжної політики; забезпечити механізми для розвитку та раціонального використання творчого потенціалу молоді; створити необхідні умови для залучення молоді до участі в міжнародних проектах; забезпечити підвищення інформаційно- комунікаційної компетентності молоді; створити умови для залучення дослідницьких установ до моніторингу та коригування молодіжних цільових програм.