Профілактика емоційного вигорання студентської молоді

Abstract

Актуальність дослідження полягає в тому, що саме стрес, як психосоціальний ризик, може створювати серйозні проблеми, пов'язані з безпекою на роботі та значний вплив на здоров'я людей та цілих організацій. В умовах сучасної дійсності наукові дослідження та розробки, що мають на меті прогнозування, діагностику, корекцію та профілактику проявів емоційного вигорання, особливо актуальні для країн всього світу та України зокрема. Стрімка «девальвація» соціальної, економічної та особистісної цінності та значущості інтелектуальної праці, періодичне реформування сфери освіти протягом останніх років у нашій країні зробили значний внесок у становлення загальних дослідницьких настроїв з цього питання. Спостерігаються масові прояви синдрому вигорання серед освітянської молоді. Незважаючи на те, що симптоми, притаманні емоційному вигоранню, розглядаються як варіант норми, формування емоційного витоку може сприяти розвитку патологічних реакцій. І вигорання можна розглядати як явище на межі «норми» і «патології», що є екстремальним варіантом «норми», але з іншого боку, його можна розглядати як «донозологію». Мета дослідження: полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні та виявленні типових для студентської молоді особливостей синдрому емоційного вигорання та їх взаємозв'язку з особистісними особливостями. Об’єкт дослідження: синдром емоційного вигорання. Предмет дослідження: психологічні особливості емоційного вигорання студентської молоді. Гіпотеза дослідження. Ми робимо припущення, що спеціально розроблена програма профілактики та корекції є ефективним засобом профілактики емоційного вигорання студентської молоді. Теоретико-методологічну основу дослідження склали роботи таких зарубіжних фахівців як С. Грінсберг, К. Маслач, Е. Маххер, Г. Сельє, Г. Фраунбергер, Г. Фрейденбергер, Б. В. Шауфеллі, Швамбе, К. Шернес, Д. Ензманн та ін. Серед вітчизняних фахівців можна виділити дослідження наступних вчених та практиків: М. Агапова, С. Агапова, В. Бойко, Н. Водопьянова, А. Кузнецова, А. Леонова, Т. Овсяннікова, Н.Рогов, Л. Петровська, Є. Старченкова, С. Умнішкіна, Л.Урванцев, А. Філіппов та ін. Експериментальну базу кваліфікаційної роботи становив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Зноб-Новгородський професійний аграрний ліцей».