Роль сім`ї в становленні особистості дитини з обмеженими можливостями здоров`я

Abstract

Актуальність дослідження полягає в тому, що сім’я, яка має малюка з обмеженими особливостями здоров’я, це сім’я з особливим статусом. Кожна людина в суспільстві займає певне місце, а це означає, що вона завжди перебуває в певних стосунках з соціальним оточенням. У процесі цієї взаємодії людина намагається зрозуміти себе та інших, оцінити їхні почуття та вчинки, прийняти чи відкинути моральні норми, - прийняти своє місце в сучасному суспільстві. Особливе положення в системі соціальних стосунків займають діти з обмеженими можливостями здоров’я. Їх головними, а часом і постійними помічниками в процесі соціалізації стають батьки. Сім’я – це мікросуспільство, в якому не тільки живе дитина, а й формуються її перші уявлення, ставлення до світу людей і самосвідомість. Сьогодні сім’я, в якій виховується дитина з ОМЗ, розглядається більше як реабілітаційна структура, яка має потенціал для створення сприятливих умов для розвитку та виховання дитини. Мета дослідження: підсумувати теоретичний і практичний досвід і виявити роль і важливість сім’ї в становленні особистості дитини, що має ОМЗ. Об’єктом дослідження є сім’я, що має малюка з обмеженими можливостями здоров’я. Предмет дослідження формування особистості малюка, що має обмежені можливості здоров’я. Гіпотеза дослідження: сприятливе і адекватне формування і розвиток особистості дитини, що має обмежені можливості здоров’я, можливо тільки за умови сприятливого впливу з боку сім’ї. Теоретичну та методологічну базу вивчення складають наукові праці вітчизняних та іноземних експертів, в яких аналізується сутність понять «дитина з обмеженими можливостями здоров’я», «особлива дитина», «сім’ї з особливою дитиною». Для вирішення завдань теоретичного рівня застосовувалися загальнонаукові способи пізнання: комплексний, структурно-функціональний, порівняльно-історичний, де процеси і явища розглядалися на базі загальних основ взаємозв’язку і становлення. Для емпіричної аргументації ключових положень даного дослідження використовувалися методи опитування, аналізу документів, спостереження. В якості джерел інформації застосовувалися закони України та деякі нормативні документи, збірники наукових публікацій, матеріали конференцій, підсумки соціологічних дослідницьких робіт. Теоретичне і практичне значення даної роботи полягає в можливості використання її положень і висновків в подальшому дослідженні проблем сімей, що мають дитину з особливими освітніми потребами. Підсумки дослідження можуть бути застосовані при написанні робіт, присвячених проблемам таких сімей, а також конкретизації відповідних пунктів громадської політики щодо сімей, які мають дітей з обмеженими можливостями здоров’я. Матеріали роботи можуть бути використані органами соціального захисту населення, а також враховані при розробці навчальних курсів з громадської роботи та соціології сім’ї та дитинства. Результати дипломної роботи можуть бути застосовані в практичній діяльності фахівців з громадської роботи.