Особливості фізичного виховання гіперактивних дітей

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена особливостям фізичного виховання гіперактивних дітей. Всесвітня асоціація дитячої та підліткової психіатрії та суміжних професій визнала гіперактивність проблемою номер один у сфері охорони здоров’я дітей. Число дітей із цим діагнозом постійно зростає. Діагностику та профілактичні заходи необхідно проводити вже на ранніх етапах розвитку дитини. Гіперактивність у дітей, що виражається в підвищеній руховій активності та збудливості, є медичною та педагогічною проблемою. Мета дослідження – теоретично дослідити та обґрунтувати особливості фізичного виховання гіперактивних дітей. Об’єкт дослідження – особливості гіперактивних дітей. Предмет дослідження – фізичне виховання гіперактивних дітей. Робота складається з трьох розділів. У першому розділі, на підставі аналізу літературних джерел розкрито теоретичні засади та характеристики педагогічної взаємодії з гіперактивними дітьми. Увага акцентована на стосунках вчитель - гіперактивний учень та ролі батьківських установок. Другий розділ розкриває практичний аспект особливостей виховання гіперактивних дітей. З урахуванням найпоширеніших упереджень вчителів про гіперактивних учнів, запропоновано звернути увагу на особливості виявлення і корекцію гіперактивної поведінки у дітей. В третьому розділі запропоновано застосування розроблених методичних аспектів фізичного виховання гіперактивних дітей. Розроблено методичні рекомендації ефективної педагогічної взаємодії вчителя з дітьми, що страждають синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю. Запропоновано застосування адаптованого комплексу карате-до для фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку з гіпердинамічним синдромом . Позитивна динаміка рівня фізичної підготовленості у дітей молодшого шкільного віку з гіпердинамічним синдромом в експериментальній групі була значно більш вираженою, ніж у контрольній, що підтверджує гіпотезу дослідження відносно застосування комплексу вправ з елементами карате-до. Такий підхід дозволив оптимізувати фізичний стан учнів, підвищити рівень здоров’я та інтерес до занять фізичною культурою. Правильний стиль спілкування створює атмосферу психологічного благополуччя, що багато в чому визначає результативність усієї навчально-виховної роботи. Тільки виконання певних педагогічних рекомендацій щодо здійснення індивідуального підходу до таких учнів та психологічної готовності самих вчителів взаємодіяти з гіперактивними учнями допоможе нормалізувати взаємини та сприятливо вибудувати весь навчальний процес. Ключові слова: інноваційна діяльність, педагогічна взаємодія, фізичне виховання, гіперактивність, педагогічний процес.