Засвоєння учнівською молоддю історії становлення та розвитку національних видів спорту – передумова готовності до здоров’язбереження

Abstract

У магістерській роботі розкрита історія становлення та розвитку національних видів спорту як напряму рекреації. Об’єктом дослідження є національні види спорту як напрям рекреації. Предмет дослідження стосувався історії становлення та розвитку національних видів спорту як напряму рекреації. Метою дослідження виступило теоретичне вивчення та дослідження історії становлення та розвитку національних видів спорту як напряму рекреації. У першому розділі, розглядаючи популяризацію національних видів спорту на сучасному етапі розвитку суспільства, визначили, що розвиток національних видів спорту з позиції процесуального підходу включає безліч послідовно об’єднаних елементів і носить безперервний характер. Формування іміджу національних видів спорту як цілеспрямовано створюваного образу суб’єкта здатне впливати на соціум у певних ціннісних межах. Комплексний підхід, розроблений та застосований на основі послідовних кроків, необхідний для успішного здоров’язбереження. Такий підхід дозволяє враховувати очікування, які формуються в громадській думці, щодо використання національних особливостей функцій національних видів спорту як соціально значущого феномену. У другому розділі роботи були описані експериментальні особливості вивчення становлення та розвитку національних видів спорту як напряму рекреації. Проведена експериментальна перевірка застосування народних рухливих ігор у фізкультурній освіті учнів закладів загальної середньої освіти. На підставі досліджень визначили, що розроблена методика передбачає використання на заняттях з фізичної культури українських народних рухливих ігор та дозволяє врахувати напрям підготовки, особливості фізичного розвитку молоді, зміни працездатності учнів у тижневому циклі та впродовж навчального дня. Завдяки підвищенню емоційності занять фізичною культурою, ретельному підбору ігор, їх методично правильної послідовності та дозування, а також використанню теоретичного матеріалу, методика дозволила підвищити рівень розвитку швидкісно-силових якостей, спритності, швидкості, сили, витривалості, працездатності, рівень знань та мотивацію до занять фізичною культурою у учнів. Третій розділ містить приведені методичні аспекти становлення та розвитку національних видів спорту як напряму рекреації. Нами описано структурно-функціональну модель фізкультурно-оздоровчої діяльності засобами народних рухливих ігор у закладах загальної середньої освіти. Виділили, що модель фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів складається із 7 блоків: соціального замовлення, цілепокладання, змістовно-технологічного, організаційного, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, критеріально-оцінного, результативного. Аналіз компетентності учнів у веденні здорового способу життя показав необхідність поєднання різних форм формування цієї компетенції як у навчальному процесі, так і у позанавчальній діяльності.