Психолого-педагогічні основи розвитку емоційного інтелекту в учнів молодшого шкільного віку

Abstract

У сучасній школі Hardskills(жорсткі навичкі) поступаються місцем Softskills (м’які навичкі), таким як: комунікативні навички, вміння працювати в команді, лідерські якості, навички подолання стресу, розвиток емоційного інтелекту тощо. Емоційний інтелект є важливою складовою розвитку учнів початкової школи. Відповідно до вікової психології, провідною діяльністю молодших школярів є навчання, тому цей вік сприятливий для будь-якого розвитку. Основні теоретико-методологічні положення цієї роботи ґрунтуються як на дослідженнях зарубіжних вчених (Г.Гарднер,Д. Големан, Д.Карузо, Дж. Мейєр, М. Нгуєн, Г. Холл, Дж.Стайн, Р. Стернберг та ін.), а також вітчизняних науковців (І. Андрєєва, В. Бойко, С. Дерев’янко, Д. Люсін, Е.Носенко,Ю.Савченко,М. Шпак та ін.), які вивчали емоційний інтелект та його компоненти. Проте слід зауважити, що психологічні особливості розвитку емоційного інтелекту учнів початкових класів досі не привернули достатньої уваги дослідників. Мета дослідження полягає в аналізі психолого-педагогічних особливостей розвитку емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку в процесі навчального процесу. Емоційний інтелект включає здатність керувати власними емоціями та вміння використовувати інтуїцію, комунікативні навички, витримку та спокій у стресових ситуаціях. Аналіз результатів дослідження окремих компонентів емоційного інтелекту за результатами методики Г. Холла дозволяє зробити наступні висновки: здатність контролювати емоції та самомотивація у молодших школярів менш розвинена, але здатність контролювати емоції та самомотивація розвинені менше. Добре розвинена емоційна свідомість, емпатія і здатність розпізнавати емоції інших людей. Ймовірно, це пов'язано з віковими особливостями молодших школярів, а також факторами зовнішнього середовища, які впливають на емоційний стан дитини. Такими факторами можуть бути: сімейне виховання, стосунки батьків, конфліктні ситуації, несприятливий шкільний клімат чи фізичний стан дитини. Діти молодшого шкільного віку добре розуміють, що таке емоції, мають здатність до співчуття і добре розпізнають ту чи іншу емоцію в інших людях. Однак вони мають низький рівень самомотивації та здатності контролювати свої емоції. Аналізуючи отримані результати, ми дійшли висновку, що учні з малозабезпечених або неповних сімей, які відвідують початкову школу, мають низький рівень розвитку емоційного інтелекту. Діти, які навчаються на високому та достатньому рівні та мають емоційну підтримку батьків, мають високий рівень розвитку емоційного інтелекту. Порівнюючи результати дослідження за окремими емоціями, ми дійшли висновку, що в середньому на високому рівні усвідомлення представлені слова, які позначають емоції: сум, радість, страх, сором, гнів, здивування, відраза, інтерес. На середньому рівні захоплення і дуже низькому рівні образи. Ймовірно, це пов'язано з тим, що молодші школярі ще не мають достатнього досвіду і рідко стикалися з такими емоціями або не вміють відрізнити образу від смутку, радість від захоплення. Важливим чинником розвитку емоційного інтелекту, який впливає на побудову стосунків з оточуючими та соціальну поведінку в цілому, є вміння встановлювати контакти з іншими без «емоційних бар’єрів». Однак, на нашу думку, це може бути пов'язано з тим, що в учнів з низьким рівнем емоційного інтелекту слабо розвинена уява. У результаті всіх проведених досліджень ми прийшли до висновку, що учні добре розпізнають і розрізняють людські емоції, але у дітей молодшого шкільного віку в цілому слабо розвинений емоційний інтелект. А саме здатність контролювати емоції, що створює перешкоди в спілкуванні з іншими, а також здатність до самомотивації.