Лексико-семантичні засоби відображення дихотомії добра і зла в мовній картині світу К.С.Льюїса

Abstract

Кваліфікаційна робота на тему «Лексико-семантичні засоби відображення дихотомії добра і зла в мовній картині світу К.С.Льюїса» присвячена дослідженню універсальних етичних понять в лінгвістичному аспекті з метою глибшого розуміння їх антропоцентричної сутності з урахуванням лінгвокультурної специфіки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Проаналізовано зміст понять добра і зла в гуманітарних науках, що засвідчує актуальність та невичерпність зазначеної проблематики в умовах сьогодення. Висвітлено наявні підходи щодо відображення мовної картини світу в лінгвістичних студіях. Розкрито контекст формування мовної картини світу К.С.Льюїса та висвітлено об’єктивні та суб’єктивні чинники, які вплинули на цей процес. Визначено, що психологічні риси – важливий чинник, який сприяв індивідуалізації творчої манери письменника. Розкрито особливості дослідження британської мовної картини світу, яке ґрунтувалося на принципах антропоцентризму, аксіологічності, етноцентризму, експансіонізму та експланаторності. У кваліфікаційній роботі застосовано наступні лінгвістичні методи дослідження: дефініційний аналіз, контекстуально-інтерпретаційний аналіз, описовий метод, класифікаційний метод, зіставно-типологічний метод, процедура кількісних підрахунків, методику формалізованого аналізу лексичної семантики. Матеріалом дослідження слугували тексти фентезійного циклу «The Chronicles of Narnia» К.С.Льюїса, до складу якого входять сім книг (загальним обсягом 767 сторінок тексту). Було з’ясовано характер лексико-семантичного складу груп “Добро” і “Зло” та здійснено їх порівняльний аналіз. Лексико-семантична група «Добро» представлена 158 лексичними одиницями, які умовно розділено на 9 тематичних груп. Було визначено: найбільш важливі для свідомості автора ціннісні поняття (God, joy, love, truth, justice та ін.) вербалізуються та знаходять різні способи лексикалізації в мовній картині світу автора. Лексика на позначення зла нараховує 272 лексичні одиниці, розділені на 12 тематичних груп відповідно до семантичного наповнення. Лексико-семантична група «Зло» кількісно перевищує групу «Добро», що зумовлено схильністю людської свідомості виявляти інтерес до явищ об’єктивної дійсності, які відхиляються від норми, з метою виявлення причин та наслідків виникнення зла, їх пояснення, інтерпретації та відображенні у ключових культурних поняттях, які передаються у знаковому втіленні – лексемах. З’ясовано, що ряд лексем (spirit, pride, improvement) наближають ЛСГ "Зло" до ЛСГ "Добро", що зумовлено їхніми взаємозв’язками на рівні багатозначних одиниць. Встановлено: дихотомія «добро-зло» відображає особливості мовної картини світу К.С.Льюїса (систему моральних цінностей, етичних норм тощо), реконструйованих через вербалізацію художнього, індивідуально-авторського світобачення та світосприймання. У третьому розділі розглянуто особливості формування лінгвосоціокультурної компетенції на уроках англійської мови в 11 класі, особливу увагу приділено соціолінгвістичному аспекту – формуванню здатності учнів обирати, використовувати і розуміти мовні та мовленнєві засоби іншомовного спілкування з національно-культурною семантикою відповідно до контексту, ситуації і стилю спілкування. Описано розроблений нами комплекс вправ на основі текстів фентезійного циклу «The Chronicles of Narnia» та проаналізовано результати проведення пробного навчання. Визначено, що фентезійний цикл ««The Chronicles of Narnia», який яскраво відображає особливості британської мовної картини світу і є безцінним джерелом пізнання англосаксонської культури і суспільства, відповідає критеріям ефективного засобу формування лінгвосоціокультурної компетенції на уроках англійської мови в 11 класі. Досліджено, що розроблений та запропонований нами комплекс вправ містить завдання, спрямовані на підвищення рівня сформованості в учнів 11 класу лінгвосоціокультурної компетенції, що було визначено за результатами пробного навчання. Перспективи дослідження вбачаємо у подальшому залученні до розкриття семантики добра і зла інших творів К.С.Льюїса. Важливо було б провести міжмовне дослідження універсальних етичних концептів Добра і Зла із залученням творів інших зарубіжних авторів з метою виявлення спільних і відмінних особливостей мовних картин світу, які містять в собі ціннісно-орієнтоване знання про світ, що виникає у людини як підсумок її духовної діяльності.