Прагмалінгвістичний аспект дискурсу моди в сучасній німецькій мові

Abstract

Темою цього дослідження є прагмалінгвістичний аспект дискурсу моди в сучасній німецькій мові. Дискурсивні дослідження представляють окрему цікавість у сучасній лінгвістиці. Це пояснюється тим, що саме вивчення мови у дискурсі дозволяє визначити особливості її реалізації на різних рівнях – лексичному, фонетичному, граматичному та інших. Дослідження прагматичних особливостей дискурсу моди є актуальним для сучасної лінгвістики, адже, по-перше, мода є динамічним чинником, який швидше за інші соціально-культурні інститути відображає зміни у своєму лексичному відображенні, реагуючи на зміни у явищах дійсності. По-друге, прагматика використання зазначених лексичних одиниць у системі мови за заданою категорією дозволить зрозуміти особливості реалізації мови у реальних умовах її існування. Об'єктом дослідження є дискурс моди на матеріалі німецькомовних засобів масової інформації. Предметом дослідження є прагматичний аспект функціонування лексичних одиниць дискурсу моди у зазначених джерелах. Метою пропонованої роботи є комплексний аналіз прагматики використання мовних явищ у німецькомовному дискурсі моди у текстах сучасних засобів масової інформації. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Список використаної літератури охоплює 90 джерел теоретичної та довідкової літератури. Загальний обсяг роботи разом з додатками становить 130 сторінок. Базою дослідження стали тексти сучасного німецькомовного видання «TextilWirtschaft» за квітень 2022 року. Статті обрано методом суцільної виборки. Згадування концепту «Mode» за зазначений період знаходить відображення у 104 публікаціях видавництва. У німецькомовній лінгвокультурі концепт «Мода» сприймається носіями у більшості випадків як власне суспільно-культурна категорія моди; у меншості випадків, використовуючи такий концепт, мають на увазі поняття стилю та смаку, що знаходить відображення у формі вживання даного концепту у публіцистичних матеріалах модних видань. Німецькій концепт «СМАК» може відрізнятися від українського аналогу: німці під смаком розуміють елегантність – таке кодування знайшло відображення у 12 мовних ситуаціях з загального числа представлених. Разом з тим, німці інколи виховують смак – це стосується викривання того, що є вульгарним і також формує сферу концепту «СМАК» – таких мовних ситуацій було виявлено лише 4. Якщо вульгарність – це невдалий виклик суспільним та моральним нормам і звичаям, то гірше ситуація виглядає з кітчем або відсутністю смаку та навмисною демонстрацією цього (4 випадки). З метою виявлення кодованого значення концепту «СТИЛЬ» у німецькомовній лінгвокультурі, було виявлено 21 згадування поняття «СТИЛЬ» у представлених кодованих варіантах за зазначений період. Найчастіше у текстах модних видань німці апелюють до власне стилю, кодуючи його під поняттям «Stil» – було виявлено 20 таких матеріалів. Рідко, але все ж таки зустрічається поняття «Елегантність», яке також формує орбіту концепту «СТИЛЬ» – вдалося зустріти одну таку публікацію за період квітня 2022 року. Цікавим фактом залишається повна відсутність згадування кітчу як суміжної категорії концепту «СТИЛЬ» – за квітень 2022 року у жодній із публікацій такого згадування відшукати не вдалося. Припущенням наявності такого факту є те, що модні видання покликані розповідати про тенденції індустрії та формувати смак на гарному прикладі, а не показувати погані. Розкіш (шик), або Glanz, передано у всього 13 публікаціях. Висока, поетична та емоційно-забарвлена лексика, яка передана терміном «Böhmen», зустрілася лише раз за весь квітень 2022 року, що майже дорівнює числу згадувань елітарності – 2 рази. Найчастіше німецькомовні статті мовних видань згадують марки, бренди, лейбли та логотипи: 148 оприлюднених матеріалів лише за квітень 2022 року. Проведений аналіз дозволив виокремити 226 термінологічних одиниць, представлених у зазначених публікаційних матеріалах. Найчисельнішу групу лексики модних видань складають атрибутивні позначення модних виробів (38%) - vollautomatisch (повністю автоматичний), zweireihig (двобортний), Plüsch (плюш, плюшевий). На другому місці за кількістю є назви власне виробів (32%): Golf Shirts (шорти для гольфу), Schott (косуха), Sakko (піджак вільного крою); на третьому – назви інструментів та робочих засобів, якими ці вироби робляться (19%): Scope (лінійка), Hotspots (хотспоти – нагрівачі полісинтетичних тканин для деформації), Pressemitteilung (прес-реліз); і на останньому – назви професій галузі моди (11%): Modellbauer (модельєр), Imageberater (іміджмейкер), Influencer (впливова особа). Модний дискурс широко представлений неологізмами (наприклад, Hit (хіт), Look (лук, зовнішній вигляд), Trend (тренд), Stress (наголос, ключова деталь), Carafe (карафе, тип фасону сукні), Hemlock (цикутовий колір), Casualisierung (тенденція до носіння функціонального одягу)), а їхня частка на загальну кількість термінів у ході дослідження становила 38% від загальної виборки, що говорить про те, що майже кожна третя лексична одиниця термінологічного характеру модного дискурсу є неологізмом. Проведений аналіз дає змогу констатувати декілька фактів: по-перше, сучасний словник моди німецької мови представлено чисельною кількістю запозичень (62%) загальних випадків; по-друге, більшість запозичень взято з англійської мови (68% від їхнього числа); по-третє, під час переходу у німецьку мову запозичення набувають граматичних ознак, характерних для німецької мови та функціонують повноцінно на рівні з власне німецькомовними словами за походженням.