Особливості психологічної реабілітації військовослужбовців в повоєнні часи

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: У сучасних нестабільних суспільно-політичних та соціально-економічних умовах надзвичайного значення для нашої країни мають психологічні проблеми та розлади населення, особливо посттравматичний стресовий розлад, який найбільше поширений серед учасників бойових дій та тимчасово переміщених осіб. Негативні медико-соціальні наслідки цих розладів позначаються на значно ширших категоріях населення, що потребує активної та збалансованої роботи медичних установ у сфері раннього виявлення, психологічної підтримки та подальшого лікування посттравматичного стресового розладу. Основними і найважливішими методами, що застосовуються на додаток до традиційної психологічної терапії, є створення сприятливих соціально-психологічних умов для життя клієнтів і використання сучасних методів психологічної корекції, особливо арт-терапії та анімалотерапії. Отримані дані свідчать про актуальність даної проблеми та розробки відповідних медико-психологічних заходів. Представлена модель психологічного супроводу клієнтів із посттравматичним стресовим розладом у зоні бойових дій дозволяє уніфікувати підходи психологів, психотерапевтів та психіатрів. Розроблений психодіагностичний комплекс дозволяє оцінити тяжкість психічних розладів пацієнтів, підібрати адекватні методи психокорекції та проаналізувати ефективність психокорекційних заходів. У кваліфікаційній роботі нами досліджено ефективність системи психологічної реабілітації військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, та вирішено наступні завдання: 1) На основі теоретико-методологічного аналізу виявлено специфіку мотивації психологічної реабілітації учасників бойових дій, вивчено вітчизняну літературу та погляди науковців на сучасний стан реабілітації військовослужбовців. Аналіз ситуації показує, що багато людей перебувають у важкій психологічній кризі. Військовослужбовці, які виконували або виконували свій обов'язок на сході України, пережили внутрішні стреси, які можуть спричинити небезпечні наслідки: складні зміни в емоційній сфері, самопочутті, діяльності; можуть виникнути різні посттравматичні стресові реакції та розлади. 2) Вивчено основні характеристики психологічних методів реабілітації, тобто: психологічна діагностика, психологічна освіта та інформування, психологічне консультування, психологічна підтримка та супервізія, психотерапія та групова робота. 3) Ми розробили діагностичну програму для покращення та оптимізації емоційного стану бійців, яка дала нам можливість більш широкого обстеження ПТСМ. Відповідно до окреслених аспектів системи психологічної реабілітації учасників бойових дій встановлено, що в нашій державі на даний момент існує початкова фаза процесу реабілітації військовослужбовців, які постраждали внаслідок бойових дій на сході України. країна. відбувається. 4) Розроблено та впроваджено діагностичну програму, спрямовану на подолання емоційного стресу та зменшення проявів посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців, що дозволило підібрати комплекс ефективних та валідних психодіагностичних методів, які включають якісний та кількісний аналіз емпіричних даних та їх обробка. 5) Надано рекомендації щодо оптимізації реабілітаційних заходів з військовослужбовцями Збройних Сил України, які брали участь у бойових діях, а саме з військовослужбовцями на базі військової частини 3058 Національної гвардії України в м. Ізмаїл. Таким чином, під час дослідження було підтверджено, що психологічна реабілітація ветеранів війни дає можливість вивчити особливості життєвих орієнтацій та їх корекцію в умовах реабілітаційного центру. Під час дослідження в учасників бойових дій, які проходили комплексну медичну та соціально-психологічну реабілітацію, виявлено суттєві зміни життєвих орієнтацій та термінальних цінностей. Дослідження показало, що психологічна реабілітація учасників бойових дій сприяє в основному формуванню тимчасової перспективи, здатності ставити цілі на майбутнє, підвищенню значущості цінностей саморозвитку та власних досягнень, що проявляється головним чином в інтересі до особистих можливостей, можливостей власного розвитку, у прагненні планувати своє життя для досягнення певних результатів.