Проблема невротичних розладів в сучасній психологічній практиці

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність Загальні тенденції сучасності – прискорення темпу життя, збільшення кількості комунікаційних зв’язків, посилення соціально-економічної напруженості в суспільстві, стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, пандемія, військові дії – призводять до збільшення захворюваності на психічні розлади, особливо невротичні. Це негативно позначається на якості життя – втрачається також сенс існування, інтерес до життя та відповідна взаємодія з навколишнім середовищем, втрачається працездатність, що погано позначається на емоційному стані, стосунках у колективі та можливостях самореалізації. Обґрунтувано поняття «невротичний розлад», «невроз», виявлено основні види й причини виникнення; виділено й описано поняття «невротичний розлад» та «невротичний розвиток особистості» (за теорією К. Хорні); вивчено основні типи невротичних розладів, та їх вплив на різні сфери життя людини. 2. Основоположним для розуміння невротичних розладів є поняття «невроз», як функціональне оборотне захворювання, в основі якого лежить розлад вищої нервової діяльності, викликаний перевантаженням основних коркових процесів (гальмування або збудження), перенапруженням їх рухомості в результаті психічної травми або тривалої перевтоми. У психологічній літературі з проблеми невротичних розладів, більшість авторів розглядає три класичні форми неврозу - неврастенію, істерію і невроз нав’язливих станів. 3. Аналіз результатів дослідження встановив, що більшість досліджуваних мають високий та середній рівень прояву невротичних розладів, що потребує психологічної допомоги. Такий високий рівень невротизації можна пояснити ти тим, що участь у війні цивільних осіб, навіть опосередкована, через досвід загрозливої для життя ситуації є психічною травмою з далекосяжними наслідками. 4. Робота практичного психолога з особами з невротичними розладами включає психотерапевтичні й психокорекційні втручання, починаючи з низькоінтенсивних (самодопомога) і завершуючи високоспеціалізованими – когнітивно-біхевіоральною психотерапією (КБТ), системною сімейною ПТ, гештальт-терапією, тілесно-орієнтованою ПТ, раціональною ПТ залежно від їх доступності.