Психологічні особливості суб’єктивного благополуччя молоді в умовах кризи

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Суб’єктивне благополуччя молоді є багатогранним концептом, який притягує інтерес та увагу не тільки дослідників та науковців, але і самих особистостей молодого віку. Власне благополуччя є одним із ключових компонентів якості життя, останнє з яких підвищується завдяки почуттю щастя, задоволенню та відчуттю позитивних вібрацій особистістю. Саме через це індивіду важливо знати особливості зазначеного концепту, перш за все у сучасному тандемі існування, коли кожного року виникає певна загроза суб’єктивному відчуттю гармонії. 2. Проаналізована наукова література щодо психологічного благополуччя. У зарубіжній і вітчизняній психології особливості суб’єктивного благополуччя особистості вивчалися такими вченими, як: В. Духневич, Г. Павленко, Б. Пахоль, Л. Сердюк, Т. Титаренко, Р. Шаміонов; дослідженнями суб’єктивного благополуччя людини у період кризи займалися: Є. Бенко, Н. Волинець, С. Гута, В. Зливков, В. Лукомська, С. Федан; визначення поняття психологічного благополуччя є центральним аспектом у наукових працях таких психологів, як: О. Гуляєва, Е. Помиткін, С. Ревенко, М. Селігман, Ю. Швалб. Аналізом наголошуваного поняття серед молодіжного сегменту займалося чимало дослідників сучасності: І. Габа, Л. Джаббарова, Е. Родіонова, Т. Конюхова, Т. Титаренко, Н. Савелюк. Кризові умови та ситуації, що чинять вплив на психологічний стан людини, зазнали особливої уваги у працях різних психологів та науковців К. Захаренко, Л. Коробка, Н. Коструба, З. Поліщук, Р. Федоренко. 3. Уточнено поняття «суб’єктивне благополуччя», «кризові умови». У сучасній психології особистості поняття «суб’єктивне благополуччя» розглядається як важливий аспект вивчення психологічного стану і життєвого задоволення людини та його взаємодії з оточуючим середовищем. Воно вивчається в контексті інших концепцій, таких як психічне здоров’я, задоволення життям, емоційний інтелект, самореалізація та інші. Це одне з ключових понять та об’єкт інтересу численних досліджень, що розуміється як індивідуальне сприйняття і оцінка власного стану, життєвого досвіду. Зарубіжні дослідники надають велике значення суб’єктивним оцінкам і переживанням людини, виходячи з уявлення, що кожна людина має свої власні мірила і цінності для визначення свого благополуччя. Сутність кризових ситуацій, які значно впливають на рівень суб’єктивного благополуччя, полягає у виникненні серйозних проблем або обмежень, які потребують негайних дій і можуть викликати почуття невизначеності, тривоги і занепокоєння. 4. У психологічній літературі розглянуті наступні складові суб’єктивного благополуччя як інтегрального психологічного утворення: емоційну оцінку людиною власного благополуччя (або емоційну оцінку рівня щастя) та задоволеність життям як глобальну оцінку свого життя, що відображає наскільки реальне життя людини близьке до її уявлення про ідеал. Досліджуване поняття містить у собі евдемоністичне і гедоністичне благополуччя, афективний та когнітивний компоненти. Воно охоплює шість основних вимірів: самоповага, незалежність, особистісне зростання і розвиток, автономія, позитивні відношення з іншими та ціль в житті. Розглянуто в концепції суб’єктивного загального благополуччя, що включає в себе три основних компоненти: позитивні емоції, відсутність негативних емоцій та оцінка задоволеності життям. Під поняттям «суб’єктивного благополуччя» розуміють соціальну установку особистості – непросте соціально-психологічне явище, що враховує емоційні, когнітивні та конативні компоненти і формується у процесі соціально-психологічної діяльності, у системі реальних ставлень особистості до об’єктів навколишньої дійсності, складаючись на основі соціально-психологічних установок, цінностей, стратегій поведінки. Суб’єктивне благополуччя є комплексним і багатовимірним поняттям, що залежить від різноманіття взаємопов’язаних факторів, у тому числі і криз. Останнє детермінують як вихід, закінчення, тобто різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища, різкий перелом або занепад. 5. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження щодо вивчення особливостей суб’єктивного благополуччя молодих людей в умовах кризи, за результатами якого зроблено наступні висновки: за методиками різних дослідників, як-от «Шкала суб’єктивного благополуччя», визначено, що у респондентів виявлено стан напруженості та чутливості на середньому рівні. У переважної більшості респондентів середній рівень позитивних взаємин з оточуючим світом. Більше половини опитуваних мають високий рівень самоприйняття. А в контексті управління середовищем, що особливо є важливим у кризових умовах, половина респондентів мають низький рівень показників, що говорить про негативне керування ситуаціями та труднощами в житті. Здебільшого половина респондентів має середній рівень суб’єктивного благополуччя за всіма його аспектами. 6. Проаналізовано підходи та методики корекції рівня суб’єктивного благополуччя. Серед найбільш ефективних напрямів роботи з підтримання та покращення психологічного благополуччя виокремлюють: психологічну підтримку та консультування, сторонню соціальну підтримку, самодопомогу, техніки релаксації, арт-терапії, саморозвитку з особистими практиками. Було виокремлено ефективні рекомендації з поліпшення та зберігання сталого суб’єктивного благополуччя молодої особистості в кризових умовах.