Вплив дистанційного навчання на психологічне благополуччя студентської молоді

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження визначається значущими змінами у соціальному та освітньому середовищі, спричиненими пандемією COVID-19 та військовим станом в Україні. Зміни в темпі та ритмі життя, особливо в сферах економіки, духовності та освіти, вимагають уваги та ретельного вивчення. Перехід вищих навчальних закладів на дистанційний навчальний процес став необхідним кроком, зумовленим потребами безпеки та відповідно до державних замовлень. Цей перехід відкрив нові можливості та виклики для освітнього процесу, адаптації до умов інформаційного суспільства та забезпечення неперервності навчання. Проаналізована наукова психологічна література. Дійсно, проблема психологічного, психічного, духовного та морального здоров'я вже давно є об'єктом вивчення для вчених-психологів. Різноманітні аспекти психічного здоров'я та його різновиди привертали увагу науковців, які вдосконалювали методи та підходи для розв'язання цих проблем. Деякі вчені, такі як О. Алексєєв, Е. Балашов, В. Мерлін, зосереджувались на вивченні настрою та здоров'я, а інші, як М. Боришевський та Ю. Сосновікова, досліджували самодіяльність та суб'єктивний розвиток особистості як саморегульованої психологічної системи. Проблеми аномалій розвитку особистості досліджувались, зокрема, Б. Братусем. Інші науковці, такі як І. Дубровіна, Л. Дьоміна, І. Ральнікова, Г. Ложкін, М. Мушкевич, О. Наскова, І. Толкунова, Ю. Чиркова, вивчали психологічне здоров'я учасників навчально-виховного процесу, а також аспекти здоров'я людського "Я". Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити вплив психологічних факторів на стан здоров’я студентської молоді в умовах дистанційного навчання. Об’єкт дослідження - психологічне благополуччя як соціально-психологчний феномен. Предмет дослідження - вплив дистанційного навчання на психологічне благополуччя студентської молоді. Для вимірювання мотивації використовувалася "Методика особистісної діагностики мотивації успіху" за Т. Елерс. Оцінка тривожності проводилася за допомогою "Шкали тривожності" (з адаптацією М.М. Пейсахова). Для визначення стану здоров'я студентів використовувалася "Самооцінка здоров'я" за В.П. Войтенко. Експериментальною базою дослідження виступив Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Учасниками дослідження стали студенти 1-4 курсів факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності та педагогічного факультету, віком від 17 до 21 року, 15 дівчат і 5 хлопців. Визначено, що "здоровий спосіб життя" взаємодіє з певною специфікою досвіду і поведінки студентів. Поняття "психологічний фактор" детально проаналізовано, зазначаючи, що психіка людини відображає статичні переживання. У розділі також представлено дві класифікації психологічних факторів, що розширює розуміння впливу психічних аспектів на здоров'я. Аналіз результатів дослідження засвідчив високий рівень тривожності серед студентів, який становить 95%, а також виявлено низьку мотивацію успіху у половини учасників дослідження. Методика самооцінки стану здоров'я показала, що 25% студентів оцінюють свій стан як задовільний, тоді як 35% – як незадовільний. Результати нашого дослідження надали переконливі дані щодо взаємозв’язку між психологічними факторами та станом здоров’я студентів у контексті дистанційного навчання. Підтверджено теорію про вплив факторів психології на фізичне та психічне благополуччя студентів. Мотивація та рівень тривожності виявилися ключовими компонентами, що визначають стан здоров’я. До основних рекомендацій можна віднести зміну способу харчування (контролюйте розмір порцій, спрямовуючи їх на відповідні норми; встановіть режим харчування, щоб забезпечити правильний розподіл їжі протягом дня), режим сну (дотримуйтеся ритуалів перед сном, сприяючи створенню звичайного графіку; підтримуйте стабільний режим сну, що сприяє оптимальному функціонуванню мозку), спілкування (відведіть час для спілкування з друзями та сім'єю, навіть віртуально; спілкуйтеся про свої почуття та досвіди, що сприятиме відсіюванню стресу), самопоощадження (заохочуйте себе приємними моментами та винагородами, не нав’язуючи собі надмірний тиск; робіть щось приємне для себе щодня, щоб підтримувати психічне благополуччя). Встановлено, що до принципів забезпечення психічного здоров’я можна віднести: вдосконалення себе, працюючи над особистісним розвитком; розвиток творчості як засобу вираження та самовираження.; розвиток внутрішнього спостерігача, щоб бути більш свідомими своїх почуттів; зміцнення та розвиток позитивного погляду на життя.