Особливості прояву агресивної поведінки в підлітковому віці (на прикладі субкультур)

Abstract

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. У сучасних умовах трансформації суспільних та економічних відносин особливу увагу приділяють проблемам, пов'язаним із життєдіяльністю та утвердженням молодого покоління. Швидка зміна соціальних, економічних та політичних реалій суспільства породжує необхідність проведення соціально-психологічного аналізу агресивної поведінки молоді у неформальних об'єднаннях. Для сучасного українського суспільства характерний стан аномії, збільшення соціально-економічних, політичних та культурних розбіжностей між різними соціальними групами і верствами, що особливо виражається в статусно-рольових установках, ідейно-ціннісних орієнтаціях і життєвих стилях молодого покоління. Сучасна реальність, насичена кризовими явищами в соціальному, економічному та політичному житті, акцентує увагу вітчизняної та світової громадськості на проблемах молодіжного субкультурного простору. Звертається увага на особливості його функціонування, розвитку та впливу на своїх адептів і інших членів суспільства. Ці процеси зумовлені інтенсивними трансформаціями в субкультурних рухах, підвищенням рівня їх деструктивності та екстремальності. Набуває актуальності питання щодо впливу молодіжних субкультур на адептів, особливо в контексті появи негативних тенденцій, таких як крайня жорстокість, свавілля, нездорова конкурентність та втягування молоді у ситуації агресивного протистояння. Ці явища свідчать про швидке розповсюдження небезпечних тенденцій серед молодіжного середовища. Проаналізована наукова психологічна література. Дослідженнями щодо профілактики деструктивної поведінки підлітків зацікавлені такі науковці, як Л. Вольнова, В. Волков, Н. Гусєва, С. Кулаков, І. Козубовська, С. Немченко, Б. Матвєєв, А. Самойлов , Е. Федосенко, К. Фопель та інші. В сучасному контексті особливо важливим є вивчення впливу молодіжних субкультур на розвиток особистості в підлітковому та юнацькому віці, і це питання активно вивчається К. Александровою, М. Гогуєвою, С. Немченко та іншими дослідниками. Мета даного дослідження полягає у теоретико-концептуальному обґрунтуванні та проведенні емпіричного аналізу психогенезу агресивної поведінки у дітей підліткового віку у контексті соціального середовища молодіжних субкультур. Об’єкт дослідження – агресія як соціально-психологічне явище. Предмет дослідження – особливості прояву агресивної поведінки в підлітковому віці. На різних етапах використовувалися різні методики діагностики, такі як опитувальники "Діагностика стану агресії" (автори: А. Басс і А. Дарки), Авторська методика "Ти і молодіжна субкультура", Авторська методика "Суб’єктивна методика дослідження особистісних деструкцій представників молодіжних субкультур". Базою дослідження виступили Ізмаїльська гімназія № 10 з початковою школою, Ізмаїльська гімназія № 9 з початковою школою, Ізмаїльська гімназія № 2 з початковою школою. У дослідженні брали участь 60 учнів, з них 24 – представники молодіжних субкультур. З дотриманням принципу добровільності члени останньої підгрупи були розділені на дві експериментальні підгрупи (по 12 осіб, загальна кількість 24 учасники). Респонденти представлені віковим діапазоном від 12,8 років до 15,8 років. Досліджено, що сприйняття підлітками деструктивних тенденцій у внутрішній групі, а також рівень визнання своєї схильності до агресивних форм поведінки, залежать від їх участі у просторі молодіжної субкультури та відмінностей у ціннісній сфері цих субкультур. Серед адептів субкультур негативного спрямування (гопники, скінхеди, культуристи, зачепери) виявлено найвищий рівень деструктивних проявів. У перших трьох спільнотах це проявляється у формі агресії та відданості культурі сили. Щодо учасників четвертої підліткової субкультури, відхилення в їх системі цінностей та поведінки виражені у формі аутоагресії чи провокування надзвичайних форм поведінки серед однолітків. Найнижчі показники агресивно-деструктивних тенденцій виявлені у підлітків, які знаходяться за межами субкультурного просторі. Доказано, що рівень ідентифікації з молодіжним субкультуральним простором у прихильників субкультур негативного спрямування не впливає на рівень когнітивної готовності підлітків до розуміння та висвітлення їхньої сутності. Однак, варто відзначити, що сам процес ідентифікації сприяє некритичному ставленню школярів до норм спільноти та особливостей власної поведінки. Зазначено, що ефективним методом корекції деструктивного потенціалу підліткових субкультур та зниження агресивності їхніх прихильників є формування у підлітків морально-етичної відповідальності. Це сприяє не лише аналізу власної поведінки та розвитку асертивності особистості, але й сприяє більш критичному сприйняттю групових процесів. Високий рівень групової ідентичності з деструктивною субкультурою позбавляє підлітків розвитку етично-моральної відповідальності, що служить передвестником розгортання агресивних та деструктивних тенденцій.