Психологічні чинники життєвої компетентності студентської молоді

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота студентки спеціальності 053 Психологія Освітньої програми: Психологія: клінічна психологія Єребакан Г. Д. На тему: «Психологічні чинники життєвої компетентності студентської молоді» Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Сучасна соціокультурна ситуація, спричинена російським військовим вторгненням в Україну, потребує розвитку життєвої компетентності української молоді як здатності самостійно ставити та ефективно вирішувати нагальні життєві завдання в кризових ситуаціях, а саме: збагачення власного особистісного та життєвого досвіду; перетворення життєвих проблем у завдання; розширення репертуару стратегій їх вирішення; постановка реалістичних цілей відповідно до вимог суспільства та власних усвідомлених переконань, орієнтацій, цінностей і смислів; прогнозування розвитку життєвих подій і розглядання їх як хронологічно організованих та вбудованих в життєвий шлях особистості. У контексті викладеного надзвичайної актуальності набуває проблема розвитку життєвої компетентності особистості як її невід’ємної здатності до ефективних соціальних взаємодій у мінливому та суперечливому світі. Обґрунтовано поняття «життєва компетентність»; «студентство»; виділено й описано компоненти, основні функції й причини виникнення життєвої компетентності, досліджено психологічні особливостей життєвої компетентності студентської молоді та методи її формування. 2. Вивчення теоретико-методологічної літератури показало, що «життєва компетентність» визначається як цілісне утворення, системна характеристика цілісної особистості, яка характеризує її здатність зберігати й оптимально відтворювати, розвивати себе, своє життя, успішно функціонувати в різноманітних життєвих ситуаціях і вирішувати складні життєві проблеми. Щодо структури життєвої компетентності, були розглянуті такі її компоненти, як: мотиваційний; емоційно-вольовий; комунікативний; когнітивний; самооціночний; рефлексивний. Виділено наступні функції життєвої компетентності особистості: захисна; життєпізнання і самопізнання; життєвого самовизначення; самореалізації; організації і вдосконалення життєдіяльності. Аналіз психологічної літератури виявив, що термін «студентство» означає власне студентів як соціально-демографічну групу, яка характеризується чисельністю, статевовіковою структурою, територіальним розподілом, суспільним станом, роллю і статусом; як особливу фазу, стадію соціалізації (студентські роки), яку проходить значна частина молоді та яка характеризується певними соціально-психологічними особливостями. 3. Аналіз емпіричних даних виявив, що за методикою «Діагностика перцептивно-інтерактивної компетентності» (в модифікації Н. Фетискіна) більшість респондентів демонструють високий рівень життєвої компетентності, що включає здатність до емпатії, соціальної адаптації та активності. Однак, невелика частина студентів потребує додаткової підтримки у розвитку соціальних навичок і підвищенні самооцінки для досягнення успішної адаптації та інтеграції. Результати дослідження за методикою «Індикатор копінг-стратегій» (Д. Амірхан) свідчать про значну різноманітність у використанні стратегій управління стресом серед студентів. Аналіз показників за різними шкалами показав, що більшість опитаних демонструють низький або середній рівень використання стратегій вирішення проблеми та пошуку соціальної підтримки. Результати дослідження компонентів особистісної зрілості за методикою «Опитувальник особистісної зрілості» Ю. Гільбуха вказують на різноманітність рівнів цієї зрілості серед учасників. Деякі респонденти проявляють дуже високий або високий рівень особистісної зрілості, що свідчить про їхню здатність до саморозвитку та самопізнання. Проте існує значна група осіб із задовільним рівнем зрілості, які мають потенціал для подальшого зростання та розвитку шляхом саморефлексії та навчання. 4. Серед основних методів формування життєвої компетентності виокремлюють метод практико-зорієнтованих проектів, в поєднанні з тренінговими заняттями, що розширює можливості отримання знань, навичок та умінь, необхідних для успішного взаємодії з оточуючим соціумом, спонукає до активності та вирішення різноманітних життєвих ситуацій, сприяє набуттю особистісної зрілості, розвиває самосвідомість і рефлексію.