Психологічні особливості та прояви тривожних станів молоді під час війни

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота студентки спеціальності 053 Психологія

Морозової Валентини Сергіївни на тему: Психологічні особливості та прояви тривожних станів молоді під час війни

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. З початком повномасштабного вторгнення більшість українського населення опинилася в екстремальних умовах існування. На сьогоднішній день всі емоції та почуття людини є результатом її свідомого сприйняття навколишньої реальності. Особливо важливою є саме та реальність, в якій вона перебуває, оскільки різноманітні фактори, такі як економічні труднощі, політичні напруги, воєнні конфлікти, можуть значно впливати на її емоційний стан. Україна переживає військові дії з 24 лютого 2022 року, і це стало поворотним моментом у житті багатьох українців. Деякі мешканці емігрували за кордон, інші залишилися, щоб захищати свою країну. Однак життя всіх українців не повернулося до звичайного ритму. Усі ми переживаємо цю боротьбу та боїмося за майбутнє своїх рідних. Дуже важливо підтримувати свої права і здоров'я, оскільки тривожність стала невід'ємною частиною щоденного життя для багатьох українців. Проаналізована наукова психологічна література. Українські вчені також активно досліджували психоемоційну сферу у військових та цивільного населення під час антитерористичних операцій. Серед них варто зазначити імена таких науковців як З. Г. Кісарчук, М. М. Слюсаревський, Л. М. Карамушка, Л. А. Перелигіна, Ю. О. Приходько, Т. А. Ткачук та інші, які зробили значний внесок у розумінні психологічних наслідків військових конфліктів на психіку та емоційний стан людини. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічних проявів та подолання тривожних станів молоді в умовах воєнного стану. Об’єкт дослідження– тривожність як соціально-психологічне явище. Предмет дослідження– психологічні собливості та прояви тривожних станів молоді під час війни. Емпіричний етап передбачає застосування різноманітних психодіагностичних методик, таких як бесіди, психодіагностичне тестування за шкалою тривоги Спілбергера і Ханіна, методика САН для визначення основних показників життєдіяльності («Самопочуття», «Активність», «Настрій»), тест на визначення рівня життєстійкості. Також будуть використані методи математико-статистичної обробки даних, такі як лінійна кореляція Пірсона і непараметричний критерій Колмогорова-Смірнова. У дослідженні взяли участь 30 респондентів у віці 21-26 років, студенти І –ІІІ курсів різних спеціальностей заочного відділення факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності Ізмаїльського державного гуманітарного університету м. Ізмаїл. Більшість студентів виявили зацікавленість та бажання дізнатися статистику загальних результатів. Молодь з усвідомленням ставиться до проблеми тривоги, що підтверджується високим рівнем уваги до власних результатів опитування. Результати опитування за шкалою тривоги Спілбергера та Ханіна показали, що 87% молодих людей у віці 21-26 років мають високий рівень тривожності. Дослідження також виявило, що 63% респондентів мають високий рівень особистісної тривожності, а 37% - ситуативної. На основі результатів за методикою «САН», можна зазначити такі показники життєдіяльності за шкалою "Самопочуття": 40% або 12 студентів мають низький рівень, тобто вони мають недостатньо задоволення від свого життя, можливо, вони відчувають певний дискомфорт, стрес або незадоволення важливими аспектами свого життя. 20% або 6 осіб мають середній рівень, вони відчувають певну стабільність і комфорт, але водночас вони можуть відчувати недоліки або потребу у покращенні деяких аспектів свого життя. 40% або 12 осіб володіють високим рівнем показників. Вони відчувають високий рівень задоволення від свого життя. Вони можуть бути більш позитивно налаштовані, емоційно стабільні та мають достатній рівень комфорту і злагоди у своєму житті. Щодо шкали "Активність", результати виглядають наступним чином. 10% або 3 студенти мають низький рівень. Це означає, що вони мають обмежений рівень активності і можуть відчувати себе менш мотивованими або енергійними у виконанні різних активностей. Вони можуть відчувати більше втоми або недостатку інтересу до активних дій. 40% або 12 осіб мають середній рівень. Студенти з середнім рівнем активності можуть бути достатньо активними, але не на всі 100%. Вони можуть відчувати потребу у більшій стимуляції або можуть мати періоди, коли активність є меншою, ніж в інший час. 50% або 15 респондентів мають високий рівень показників життєдіяльності. Дані студенти характеризуються високим рівнем активності. Вони можуть бути дуже мотивовані для виконання різних діяльностей, володіють високим рівнем енергії і можуть бути дуже активними у своєму повсякденному житті. Результати за шкалою "Настрій" вказують на наступне розподіл. Низький рівень (10% або 3 особи). Це означає, що дані студенти відчувають знижений настрій частіше, ніж інші. Вони можуть відчувати себе менш мотивованими або задоволеними, можуть досвіджувати більше сумнівів або занепокоєнь. Середній рівень (47% або 14 осіб). Студенти з середнім рівнем настрою мають стабільний настрій, але з періодичними коливаннями. Вони можуть досліджувати як позитивні, так і негативні емоції в залежності від обставин. Високий рівень (43% або 13 осіб). Дані студенти володіють високим рівнем настрою. Вони можуть бути частіше задоволеними, мотивованими і позитивно налаштованими. Вони можуть легше справлятися з викликами і мають стійкий позитивний настрій. За результатами тесту на рівень життєстійкості виявлено, що високий рівень життєстійкості у 60% респондентів. Це означає, що більшість опитаних володіють високими здатностями до адаптації та витримки у важких життєвих обставинах. Вони можуть легше справлятися зі стресом, змінами та труднощами. На основі проведеного дослідження і аналізу впливу тривожності на молодь в умовах воєнного конфлікту, була розроблена програма, спрямована на поліпшення психічного стану цієї категорії осіб.