Концепція особистості з аутистичним розладом в романі Вінстона Грума «Форрест Гамп»

Пономарьова, Валентина; Ponomareva, Valentina

Репозиторій ІДГУ
→
Наукові роботи студентів
→
Кваліфікаційні роботи
→
Факультет іноземних мов
→
014 Середня освіта: англійська мова і література
→
Перегляд матеріалів

Концепція особистості з аутистичним розладом в романі Вінстона Грума «Форрест Гамп»

Пономарьова, Валентина; Ponomareva, Valentina

URI: http://hdl.handle.net/123456789/2173

Дата: 2023-01-26

Короткий опис (реферат):

АНОТАЦІЯ Актуальність теми дослідження викликана потребою наукового осмислення висвітлених у літературі проблем людей з особливими потребами, зокрема аутизмом, які покликані інформувати суспільство про цю проблему та підвищувати соціальну толерантність та підтримувати всіх, кого ця проблема особисто торкнулася. В романі Вінстона Грума «Форрест Гамп» представлено опис подій від героя з особливими потребами, що змушує читача замислитися і переглянути багато стереотипів. Історія наївного юнака з аутистичним розладом особистості, розказана ним самим на сторінках книги, є втіленням міфу про «американську мрію» і одночасно гострою сатирою на американське суспільство другої половини XX століття. У першому розділі «Поетика парадоксального в художній традиції світової літератури» розглянуто парадокс як техніка комічного та опозиція «наївна людина» / «масова людина» в історії літературного процесу. Введення у романі Вінстона Грума на перший план нового образу «простака» - героя-аутиста як носія «наївної» точки зору дозволяє звести з «постаменту» уявні суспільні цінності та поведінкові стереотипи. У другому розділі «Нове явище «простака» в романі Вінстона Грума «Форрест Гамп» та його кіноверсії» розглянуто парадокси героя-аутиста в романі Вінстона Грума «Форрест Гамп» та техніку парадоксу у кінотексті «Форреста Гампа». Використання образу простака викликане бажанням показати неспроможність тих явищ життя, які стали звичними і тому не звертають на себе пильної уваги. Носій відстороненої свідомості виступив як втілення спроби відійти від стереотипів сприйняття життя. У цьому простак не просто обережно сприймає навколишню дійсність, але й намагається її осмислити, проте робить це за іншими критерії, ніж представники масової свідомості. Авторка доводить, що образ простака був використаний Вінстоном Грумом для сатиричного зображення суспільних забобонів, зведених у ранг звичаїв, обрядів. «Наївний» погляд простака показує, що оточуючі люди автоматичні у своїй поведінці, дотримуються правил, не розуміючи глибинної суті того, що відбувається. Саме ритуальна, обрядова сторона суспільного життя є одним із важливих об'єктів сатиричної уваги. Третій розділ представляє собою «Методичні рекомендації щодо інклюзивної освіти на уроках зарубіжної літератури в ЗЗСО», адже робота під час уроків літератури орієнтована також на соціальну інклюзію дитини з інвалідністю, вона має свою специфіку, зокрема за рахунок її корекційного компонента.

Суть розробки, основні результати:

ABSTRACT The relevance of the research topic is caused by the need for scientific comprehension of the problems of people with special needs, in particular autism, highlighted in the literature, which are intended to inform society about this problem and increase social tolerance and support for all those who are personally affected by this problem. Winston Groom's novel “Forrest Gump” presents a description of events from a character with special needs, which makes the reader think and reconsider many stereotypes. The story of a naive young man with autistic personality disorder, told by him on the pages of the book, is the embodiment of the myth of the “American Dream” and at the same time a sharp satire on American society in the second half of the twentieth century. The first chapter, “The Poetics of the Paradoxical in the Artistic Tradition of World Literature”, examines paradox as a technique of the comic and the opposition “naive man”/“mass man” in the history of the literary process. The introduction of a new image of the ‘simple man’ in Winston Groom's novel, the autistic hero as a carrier of the ‘naive’ point of view, allows us to take imaginary social values and behavioral stereotypes off the ‘pedestal’. The second chapter, “The New Phenomenon of the ‘Simpleton’ in Winston Groom's Forrest Gump and Its Film Version”, examines the paradoxes of the autistic hero in Winston Groom's novel Forrest Gump and the technique of paradox in the film text of Forrest Gump. The use of the image of a simpleton is caused by the desire to show the failure of those phenomena of life that have become commonplace and therefore do not attract close attention. The carrier of a detached consciousness acted as the embodiment of an attempt to move away from the stereotypes of life perception. In this case, the commoner not only cautiously perceives the surrounding reality, but also tries to comprehend it, but does so according to different criteria than representatives of the mass consciousness. The author argues that the image of the commoner was used by Winston Groom to satirize social prejudices that were elevated to the rank of customs and rituals. The “naïve” view of the simpleton shows that the people around them are automatic in their behavior, following the rules without understanding the deeper meaning of what is happening. This ritualistic, ceremonial side of social life that is one of the important objects of satirical attention. The third section is “Methodological Recommendations for Inclusive Education in Foreign Literature Lessons in Specialized Secondary Schools”. The author focused on the social inclusion of a child with a disability on literature lessons, in particular due to its correctional component.

Показати повний опис матеріалу