Особливості використання композиційно-мовленнєвих форм у жанрі психологічного роману

Кацарська, Крістіна Юріївна; Katsarska, Kristina Yuriivna

Репозиторій ІДГУ
→
Наукові роботи студентів
→
Кваліфікаційні роботи
→
Факультет іноземних мов
→
014 Середня освіта: англійська мова і література
→
Перегляд матеріалів

Особливості використання композиційно-мовленнєвих форм у жанрі психологічного роману

Кацарська, Крістіна Юріївна; Katsarska, Kristina Yuriivna

URI: http://hdl.handle.net/123456789/2176

Дата: 2023-01-23

Короткий опис (реферат):

АНОТАЦІЯ Темою дослідження є аналіз особливостей використання композиційно-мовленнєвих форм у психологічному романі. Аналіз, представлений у роботі, показує, що у психологічному романі переважає інтерес до проблем, до самої людської особистості, її відносин зі своїм класом та суспільством загалом. Дія зосереджена головним чином не на зіставленні практичного життя героїв та їх соціально-типологічної сутності, а на духовній діяльності, індивідуальній самосвідомості, психіці. Усі композиційні форми мови виконують принципово різні функції, якщо розглядати їх з погляду авторського задуму про суб'єкт висловлювання чи з погляду самого суб'єкта висловлювання. У першому випадку можна міркувати про структуру висловлювання, у другому – про предметну спрямованість. Кожна з композиційних форм мови перегукується з певним життєвим мовним жанром і висловлює безпосередньо загальний задум автора про зображений світ. Усього у романі було виявлено 103 випадки вживання композиційно-мовленнєвих форм. Найчастішою композиційно-мовленнєвою формою роману є розповідь (78 одиниць), у той час, як роздум (19 одиниць) та опис (6 одиниць) зустрічаються значно рідше. У тексті роману Деніела Кіза «Flowers for Algernon» було проаналізовано 78 випадків вживання композиційно-мовленнєвої форми «розповідь». Враховуючи вибірку, вона була проаналізована у кілька аспектах: вибір граматичної категорії часу; вибір типу мовлення. За граматичною категорією часу найбільш поширеними є речення минулого часу – 58 одиниць; теперішнього часу – 17 одиниць; та майбутнього часу – 3 одиниці. За типом мовлення, частіше зустрічається монологічне (60 з проаналізованих прикладів). Діалогічне мовлення представлене лише у 18 випадках. Розповідь розкриває тісно пов'язані між собою події, явища, дії. Найчастіше це дії, що відбувалися у минулому. Речення в оповідальних текстах не описують події, а розповідають про них. У розповіді найчастіше використовуються дієслова минулого часу перфектного типу, які виражають послідовність подій, зміну однієї цільної, завершеної події іншою. Щодо КМФ «опис», то вдалося отримати наступні висновки: опис рідко зустрічається у романі: було виявлено та проаналізовано усього 6 випадків його вживання. Причиною рідкої частоти використання КМФ «опис» у романі можна вважати недоречність функцій даної композиційно-мовленнєвої форми до жанру психологічного роману, головною особливістю якого є передача внутрішнього монологу головних героїв, а не опису дій чи предметів оточуючої дійсності. КМФ «роздум» як елемент текстової організації розподілений у всьому просторі роману і зустрічається, в такий спосіб, як в авторській мові, так і у мові персонажів. Особливістю композиційно-мовленнєвої форми «роздум» у мові персонажів роману є ускладнення комунікативного ланцюга – він тут має дві додаткові ланки в порівнянні з авторською мовою та характеризується зовнішньою чи змішаною фокалізацією, на відміну від зовнішньої фокалізації в авторській мові. У романі було виявлено 19 випадків вживання даної КМФ.

Суть розробки, основні результати:

ANNOTATION The topic of the study is the analysis of the peculiarities of the use of compositional narrative forms in a psychological novel. The analysis presented in the research shows that the psychological novel is dominated by interest in the human personality itself, its relations with its class and society in general. The action is mainly focused not on comparing the practical life of the heroes and their socio-typological essence, but on spiritual activity, individual self-awareness, psyche. All compositional narrative forms perform fundamentally different functions, if we consider them from the point of view of the author's idea about the subject of the statement or from the point of view of the subject of the statement itself. In the first case, the main thing is the structure of the statement, in the second - the subject orientation. Each of the compositional narrative forms resonates with a certain life language genre and directly expresses the author's general idea about the depicted world. A total of 103 cases of the use of compositional narrative forms were found in the novel. The most frequent narrative form of the novel is narration (78 units), while reflection (19 units) and description (6 units) are much less common. In the text of the novel «Flowers for Algernon» by Daniel Keyes, 78 cases of using the compositional narrative form "narration" were analyzed. Given the sample, it was analyzed in several aspects: the choice of grammatical tense category; the choice of speech type. According to the grammatical tense category, the most common are past tense sentences - 58 units; present tense – 17 units; and future tense – 3 units. According to the choice of speech type, monologue is more common (60 of the analyzed examples). Dialogic speech is presented only in 18 cases. The narration reveals closely related events, phenomena, and actions. Most often, these are actions that took place in the past. Sentences in narration do not describe events, but tell about them. In the narration, verbs of the past tense of the perfect type are most often used, which express the sequence of events, the change of one whole, completed event by another. Regarding the compositional narrative form «description», it was possible to obtain the following conclusions: description is rarely found in the novel: only 6 cases of its use were identified and analyzed. The reason for the rare frequency of using the compositional narrative form "description" in the novel can be considered as the inappropriateness of the functions of this compositional narrative form to the genre of the psychological novel, the main feature of which is the transmission of the inner monologue of the main characters, and not the description of actions or objects of the surrounding reality. The compositional narrative form «reflection» as an element of textual organization is distributed throughout the space of the novel and is found, in this way, both in the author's language and in the language of the characters. The peculiarity of the compositional narrative form "reflection" in the language of the characters of the novel is the complication of the communicative chain – here it has two additional links compared to the author's language and is characterized by external or mixed focalization, in contrast to external focalization in the author's language. 19 cases of the use of this compositional narrative form were found in the novel.

Показати повний опис матеріалу