Компетентність міжкультурної взаємодії у майбутніх бакалаврів філології: компетентнісний та культурологічний підходи

Abstract

У статті висвітлено компетентнісний та культурологічний підходи як базис визначення сутності, структури компетентності міжкультурної взаємодії, а також функцій, котрі ця компетентність актуалізує у соціальній та професійній сферах майбутнього бакалавра філології. Виходячи з основних положень культурологічного підходу маємо змогу представити компетентність міжкультурної взаємодії як здатність засвоювати знання про культурні надбання, мови, традиції, особливості спілкування, поведінки, діяльності народів світу, прагнення та вміння ці знання використовувати задля ефективного вирішення завдань, котрі виникають у професійній діяльності. З урахуванням вимог компетентнісного підходу були визначені такі компоненти зазначеної компетентності: ціннісний, теоретичний, процесуальний. Ціннісний компонент віддзеркалює інтерес майбутніх бакалаврів філології до культури, мов інших народів, змісту професійної підготовки. Теоретичний компонент відображає систему лінгвістичних, лінгвокраїнознавчих, методичних знань, процесуальний компонент −вміння взаємодіяти з представниками різних культур, формувати особистість учня на засадах багатокультурності, ознайомлювати молодь з культурним надбанням народів світу. Дослідження основних наукових позицій у площині культурологічного підходу дозволило дійти висновку про важливість визначення основних функцій майбутніх бакалаврів філології у таких сферах, як-от соціальна та професійна. У соціальній сфері важливими є функції досліджувати культурну спадщину народів, аналізувати та порівнювати явища культури, вивчати відмінності, ознайомлювати українське суспільство з цією інформацією через підготовку доповідей, проведення заходів міжкультурного характеру (фестивалів культур, зустрічей з культурним діячами з інших країн). Важливою є й функція доносити до представників інших народів знання про багатство української культури. Функції, які були сформульовані в професійній сфері, передбачають активне використання культурологічної тематики в процесі викладання іноземної мови на уроках та протягом позакласних заходів. До того ж у діяльності бакалавра філології як перекладача пріоритетними є функції медіатора культур, збагачення професійних знань про особливості культурної спадщини свого народу та інших етносів