Формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності

Abstract

АНОТАЦІЯ Ситнікова О. В. Формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. − Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Ізмаїл, 2024. У дисертації подано результати вивчення проблеми формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності, що дозволило науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності цього процесу. Показано, що процеси широкої інтеграції України у світовий економічний та освітній простір актуалізують проблему підготовки фахівців-філологів, які здатні співпрацювати з представниками різних культур, релігій, використовувати мови (державну, іноземні) для вирішення комунікативних завдань у побутовій, освітній, соціальній, професійній, науковій сферах життя. До того ж саме фахівціфілологи покликані у якості перекладачів забезпечувати взаємозв’язок між різними культурами, ознайомлюючи іноземців з багатою українською культурною спадщиною та українців – з надбаннями у світовій культурі. Бакалаври філології у якості вчителів через викладання державної та іноземних мов мають неабиякі можливості впливати на формування конкурентоздатного людського капіталу. Отже, формування готовності майбутніх фахівців-філологів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності сприяє прискоренню міжнародної інтеграції нашої країни, забезпечує входження вищої освіти у європейський освітній простір із збереженням того найкращого досвіду, який був створений в Україні. У першому розділі «Теоретико-методологічний базис формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії» висвітлено вимоги щодо готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності 3 бакалаврів філології крізь призму стандартів та освітньо-професійних програм підготовки фахівців за спеціальністю 035 Філологія. Висвітлено сутність поняття «готовність майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності»; вона відображає здатність взаємодіяти з представниками різних культур на основі гуманістичних цінностей, зацікавленості, прагнення до вивчення культурної спадщини, особливостей поведінки, спілкування, способу життя у різних народів, вміння комунікувати, співпрацювати, обмінюватися знаннями, репрезентувати досягнення власної культури, творчо застосовувати отримані знання в професійній діяльності. Розкрито та схарактеризовано компоненти вказаної готовності: мотиваційно-валюативний, інформаційнокогнітивний, процедурно-функціональний, особистісно-поведінковий компоненти. У другому розділі «Педагогічні умови формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності» теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування зазначеної готовності, а саме: формування особистісних якостей, гуманістичних цінностей, створення інтересу до вивчення різних аспектів міжкультурної взаємодії шляхом насичення змісту занять з обов’язкових та вибіркових освітніх компонент проблематикою міжкультурної освіти; орієнтація здобувачів вищої освіти на дослідницьку діяльність задля цілісного оволодіння системою знань як базової складової готовності до міжкультурної взаємодії; створення творчої атмосфери співпраці, зорієнтованої на формування вмінь успішної міжкультурної взаємодії в професійній діяльності та закладення стартової платформи перспективного саморозвитку майбутнього бакалавра філології як багатокультурної, плюрилінгвальної особистості. Було розроблено модель упровадження зазначених педагогічних умов; її складовими є орієнтаційно-цільова, теоретично-стуктурна, концептуальна, процедурно-інструментальна, результативна. Теоретичними підходами, на основі яких визначено педагогічні умови, були аксіологічний, студентоцентрований, культурологічний, компетентнісний, системний, технологічний, а також 4 принципи (плюрилінгвізму, полілогічності, співтворчості, індивідуалізації, культурного різноманіття). Етапами реалізації педагогічних умов у закладах вищої освіти були стимулюючий, пошуковий, творчий. Обґрунтовано та схарактеризовано інструментарій упровадження педагогічних умов: для першої з них − інтерактивні методи, самостійна робота (самостійно-аналітичні; самостійно-компаративні; самостійно-продуктивні завдання), метод проєктів; для другої – дослідницька діяльність (рецептивноаналітичні, трансформаційно-модифікаційні, продуктивно-креативні дослідницькі завдання); для третьої − творча діяльність (плюрилінгвальні, плюрикультурні завдання), яка втілювалася у формі міжкультурного коворкінгу, «Центру міжкультурних та плюрилінгвальних заходів», «Лабораторії успіху міжкультурної взаємодії». У третьому розділі «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії» уточнено критерії (ціннісний, знанієвий, процесуальний, суб’єктний), показники та рівні (високий, вищий за середній, середній, низький) сформованості готовності майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії. Проаналізовано результати констатувального та контрольного етапів експериментальної апробації ефективності визначених нами педагогічних умов. Аналіз середніх результатів свідчить про наявність майже однакового рівня сформованості готовності майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності. Натомість після впровадження визначених педагогічних умов високий рівень сформованості готовності до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності продемонструвало 55,00% у експериментальній групі (приріст дорівнює +55,00%) та 37,00% – у контрольній (приріст склав +37,00%). Рівень «вищий за середній» був виявлений у експериментальній групі 41,00% респондентів (приріст дорівнює +18,00%), у контрольній – у 38,00% (приріст становить +14,00%); середній рівень показали лише 4,00% студентів експериментальної групи (приріст є великим з негативним 5 значенням: -59,00%) та 25,00% – контрольної (приріст є негативним, але не таким переконливим, як у експериментальній групі, й становить -38,00%). Низький рівень після реалізації формувального етапу експерименту не був виявлений у жодного з респондентів з двох груп. Наукова новизна дослідження: полягає в тому, що – вперше визначено, обґрунтовано й апробовано педагогічні умови формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії (формування особистісних якостей, гуманістичних цінностей, створення інтересу до вивчення різних аспектів міжкультурної взаємодії шляхом насичення змісту занять з обов’язкових та вибіркових освітніх компонент проблематикою міжкультурної освіти; орієнтація здобувачів вищої освіти на дослідницьку діяльність задля цілісного оволодіння системою знань як базової складової готовності до міжкультурної взаємодії; створення творчої атмосфери співпраці, зорієнтованої на формування вмінь успішної міжкультурної взаємодії в професійній діяльності та закладення стартової платформи перспективного саморозвитку майбутнього бакалавра філології як багатокультурної, плюрилінгвальної особистості); – уточнено сутність поняття «готовність майбутніх бакалаврів філології до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності» (як здатність взаємодіяти з представниками різних культур на основі гуманістичних цінностей, зацікавленості, прагнення до вивчення культурної спадщини, особливостей поведінки, спілкування, способу життя у різних народів, вміння комунікувати, співпрацювати, обмінюватися знаннями, репрезентувати досягнення власної культури, творчо застосовувати отримані знання в професійній діяльності), її структуру (мотиваційно-валюативний, особистісно-поведінковий, інформаційнокогнітивний, процедурно-функціональний компоненти), визначено критерії, показники, рівні сформованості окресленої готовності (високий, вищий за середній, середній, низький); – подальшого розвитку набули положення про організацію проєктної діяльності в професійній підготовці бакалаврів філології. 6 Практична значущість дослідження полягає в тому, що педагогічні умови формування у майбутніх бакалаврів філології готовності до міжкультурної взаємодії пройшли апробацію та можуть бути реалізовані в ході професійної підготовки не лише бакалаврів, а й магістрів, підвищення кваліфікації здобувачів вищої філологічної освіти. Висновки дисертації можна використовувати для оновлення змісту лекційних і практичних занять, при створенні підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з навчальних дисциплін «Методика навчання іноземної мови у закладах середньої освіти», «Перша іноземна мова (англійська, французька)», «Друга іноземна мова (англійська, французька)», «Лінгвокраїнознавство» тощо, для підготовки здобувачів вищої освіти до виконання завдань самостійної роботи, написання курсових, дипломних робіт. Ключові слова: готовність, міжкультурний, взаємодія, бакалавр, філологія, професійний, діяльність, полікультурний, комунікативний, компетентність, вчитель, іноземний, партнерство, проєкт, освітній.