Педагогічні засади управління руховою активністю молодших школярів, як маркер навчання в НУШ

Abstract

Анотація Мунтяну Д.В. «Педагогічні засади управління руховою активністю молодших школярів, як маркер навчання в НУШ» Актуальність обраної проблеми підтверджується зацікавленістю громадськості та державних органів до рухової активності та її організації в початковій школі як в навчальному процесі, так і позашколою. Формування здорового способу життя є одним із ключових завдань сучасної системи освіти України. У контексті Нової української школи (НУШ) показником ефективності навчання стає управління руховою активністю учнів. Дослідження показують, що рухова активність позитивно впливає на увагу, пам'ять та емоційний стан дитини, а також здатність до навчання. Управління руховою діяльністю стає необхідним елементом освітнього процесу, оскільки воно забезпечує можливий розвиток фізичних, когнітивних та емоційних можливостей учнів. Питання організації рухової активності не є новою, про цю тему писали ще мислителі минулого як Авіцена, Платон, Хуа Го та інші. За новими дослідженнями важливість організації рухової активності для молодших здобувачів освіти стала ще актуальнішою, оскільки РА направленна на збереження, зміцнення здоров’я, розвитку функції та здібностей учнів, та вихованню фізичних та морально-вольових якостей. Сама проблема рухової активності зросла через, по-перше, постійний сидячій спосіб життя, по-друге, полегшення життя через різні технології. По-третє, постійні повітряні тривоги які спричиняють багато проблем. Почетверте соціальна та політична ситуація в країні учні, дорослі змушенні більше часу проводити в укритті де є обмеження у просторі. Дослідники Безверхня Г.І., Котун В.М., Єрмаков О.Б. їхні дослідження підкреслюють важливе інтегрування активності з дитинства. Своєю чергою НУШ забезпечує активність в напрямку гуманізму та індивідуального навчального процесу, який направлен на розвиток учнів. 8 Рухова активність – це набір рухів, який потребує енергії та здійснюється в продовж життя. Рухи охоплюють різні види діяльності які направлення на розвиток фізичного, соціального, психологічного ат когнітивних функцій. Рухова активність залежить від особливостей організму, мотивації, доступності спортивного інвентарю, вільного часу, економічних, соціальних та культурних умов. Сама проблема управління РА в навчальному процесі розглядається з різних кутів. Л.В. Вдовченко описує що управління РА має цілі, завдання, засоби, методи та результати. Своєю чергою О.Г. Зайцев виділів декілька компонентів управління активністю, до них належить мотивація, цілі, зміст, процес, результат та оцінка. Їх спостереження та дослідження показують що постійна рухова активність має позитивний вплив на результати учнів, тобто покращення фізичних якостей, розвивається соціальні навички, впевненість, концентрації, увага та інші когнітивні функції. Вчителі прищеплюють цінності здорового образу життя, командної роботи та дисципліни та стає фундаментом для подальшого життя. В програмі НУШ РА є не тільки інструментом а і маркером для навчання який впливає на їх життя. У дослідженні впливу рухової активності в навчальному процесі так і позашколою були використані такі методи як спостереження, анкетування вчителі, батьків, використання різних методів впровадження рухової активності в навчальний процес, та аналіз програми, та сформовані такі рекомендації для організації активності батькам.