Організація інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах нової української школи

Abstract

АНОТАЦІЯ

Темою цього дослідження є порівняльна ефективність організації інклюзивного навчання молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах вітчизняної школи та зарубіжжя. Об'єктом дослідження є організація інклюзивного навчання молодших школярів в Україні та країнах світу. Предметом дослідження є порівняльна ефективність такого процесу. Впровадження інклюзивної освіти вимагає комплексної співпраці всіх учасників освітнього процесу, включаючи вчителів, професіоналів-консультантів, батьків, волонтерів і громадськість. Підкреслено, що для досягнення успішності включення дітей з особливими освітніми потребами необхідно розвивати нові форми мислення та організації навчального процесу, враховуючи потенціал кожного учня. В результаті емпіричного спостереження встановлено, що діти з особливими освітніми потребами демонструють бажання взаємодіяти з однолітками, але зазнають труднощі у встановленні контактів та виявленні ініціативи. Взаємодія з вчителями та асистентами вчителів також вимагає часу для адаптації, а деякі учні можуть зіткнутися з недружелюбним ставленням з боку однолітків через недостатнє розуміння їхніх потреб. Отже, висновок зроблено про необхідність подальшого корекційно-розвиткового впливу на психосоціальний розвиток дітей з особливими освітніми потребами. У ході написання магістерського дослідження проводилася робота на базі Новоселівського закладу загальної середньої освіти Кілійської міської ради. На початковому етапі дослідження було використано тест М. Лютіної та Є. Лютова "Телевізор", результати якого свідчать про те, що діти з особливими освітніми потребами виявили певний рівень зорового запам'ятовування, проте часто допускали помилки. Використання методики "Що тут зайве?" дозволило встановити, що деякі учні виявилися більш успішними у виконанні завдання, ніж інші, хоча деякі зазнали труднощі у поясненні своїх відповідей через обмежене мовлення та обмежений словниковий запас. Аналізуючи дані проективної методики "Малюнок людини", було виявлено, що учні з особливими освітніми потребами часто не відповідали нормативам інтелектуального розвитку для своєї вікової групи, особливо ті, у кого виявлені інтелектуальні порушення. Використання "Коректурної проби" Б. Бурдона дозволило виявити, що учні з затримкою психічного розвитку мають кращу концентрацію уваги порівняно з учнями з інтелектуальними порушеннями. У дослідженні виявлено, що значна частина учнів з особливими освітніми потребами має низький та дуже низький рівень стійкості та переключення уваги, що ускладнює їм виконання завдань у визначений час. Використання психогеометричної методики дозволило виявити різноманітні індивідуальні особливості учнів. Наприклад, деякі проявляють себе як працелюбні та наполегливі, інші – як цікаві та допитливі, а ще інші – як комунікабельні та емпатійні. Спостереження показали, що учні з особливими освітніми потребами мають бажання спілкуватися з однолітками, але часто зіткнюються з труднощами у встановленні контакту та проявленні ініціативи. Їхня взаємодія з вчителями та асистентами вчителів також вимагає часу для адаптації. Однак, не всі однолітки розуміють особливості поведінки та розвитку таких учнів, що відзначає потребу у подальшій корекційно-розвитковій роботі. Сенсорна кімната є ефективним засобом стимулювання різних аспектів розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Вона сприяє покращенню сприйняття оточуючого середовища та розвитку різних сфер їхньої особистості. Це досягається завдяки різноманітним стимуляторам, які мають вплив на різні органи чуття. Учні з ООП, які використовують сенсорну кімнату, мають можливість взаємодіяти з ними та сприймати різноманітні ефекти, що може позитивно впливати на їх мотивацію та самооцінку. Наша емпірична робота демонструє важливість впровадження корекційно-розвиткових програм, спрямованих на психосоціальний розвиток дітей з ООП. На основі спостережень та бесід з різними учасниками навчального процесу була розроблена програма, яка передбачає використання сенсорної кімнати. Результати підтверджують позитивний вплив програми на психічні процеси та особистісний розвиток учнів. Такий підхід дозволяє досягти покращення в переключенні уваги дітей з ООП, що свідчить про успішність програми.