Кримське ханство у ХVІ-ХVІІ ст.: устрій, економіка, культура

Abstract

Анотація. Кваліфікаційна робота присвячена державного устрою, економіки та культури Кримського ханства у ХVІ-ХVІІ ст. Розглянуто стан наукової розробки проблеми в зарубіжній та вітчизняній історіографії. Основою джерельної бази дослідження стали різноманітні документи з XVІ-XVIІ ст., в основному опубліковані окремо або в рамках тематичних збірок. Методологічну основа дослідження становить сукупність загальнонаукових принципів та методів пізнання, використання яких спрямоване на об’єктивне, всебічне висвітлення подій, фактів, явищ. На всіх ключових посадах державі знаходились представники правлячої династії Гіраїв. На чолі кримськотатарської держави стояв хакан, або хан-володар. Другою особою у державі після хана був його спадкоємець – калга, або калга-султан. Він був командувачем основною військовою силою ханства та відповідав за стан оборони держави. Верховний муфтій був головою та зберігачем закону. Великий бей, чи великий візир, перший міністр хана та його радник. Усі справи держави перебували у його руках, він стежив за цивільним правопорядком з урахуванням законів і традицій ханства. Дворянську аристократію ханства представляли беї з найвпливовіших і наймогутніших родів. Проведений аналіз основних сфер господарської діяльності кримських татар показав, що його основою було натуральне господарство. Степова частина півострова якнайкраще підходила для вирощування високоякісної пшениці та деяких інших зернових культур. Тому незабаром жителі степу – ногайці, які активно займалися тваринницькою діяльністю, стали освоювати нову і, що важливо, прибуткову галузь господарства – хлібні зернові культури. Весь прибуток від видобутку солі йшов у державну скарбницю. Досліджено внутрішню та зовнішню торгівлю. У ХV ст. на територіях Кримського ханства вже склалися і поступово розвивалися торгові шляхи, якими рухалися з країни до країни товари, приїздили заморські купці. Розглянуто розвиток освіти і науки в Кримському Ханстві. При кожній мечеті діяли школи-мектеби. Грамотність у кримських татар була розповсюдженим явищем. Бажаючі могли продовжити освіту у вищому навчальному закладі – медресе. Утримання та навчання їх оплачувала державна скарбниця чи заможний покровитель. В цілому архітектуру Кримського ханства можна визначити як самостійне культурне явище, яке виникло на міцному фундаменті місцевої традиції й спиралося, з одного боку, на тюрко-татарську державну ідеологію, з іншого – на високу ремісничу майстерність народів, що його населяють. За результатами дослідження були сформульовані методичні рекомендації, щодо використання результатів дослідження на заняттях з історії в школі.