Соціально-психологічні чинники мобінгу в трудовому колективі

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота студентки спеціальності 053 Психологія

Герасимчука О.О. на тему: Соціально-психологічні чинники мобінгу в трудовому колективі

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження. У процесі якісного оновлення військових і правоохоронних формувань держави виникає все більша потреба в покращенні морально-психологічного клімату в різних підрозділах. Успішність цього процесу значною мірою залежить від людського фактора, зокрема від спільної діяльності людей в організації, соціально-психологічних процесів у колективах та інших аспектів. Здатність персоналу конструктивно співпрацювати, налагоджувати продуктивні міжособистісні взаємодії, уникати конфліктів та психологічного насильства безпосередньо пов’язана з індивідуально-психологічними особливостями військовослужбовців і організацією їхньої повсякденної діяльності. Значну роль у цьому відіграють керівники, які безпосередньо очолюють підлеглий особовий склад. Тому дослідження проблем міжособистісної взаємодії у формальних групах та визначення оптимальних шляхів запобігання і подолання мобінгу серед підлеглих набувають важливого теоретичного і практичного значення. Проаналізована наукова психологічна література. Аналіз наукової літератури показав, що на сьогодні практично відсутні дослідження, присвячені проблемі мобінгу серед персоналу військових та правоохоронних формувань. Лише деякі автори, такі як О. Демідовіч, О. Кірейчев, Ю. Кравцова, П. Каратаєв, О. Тіщенко, Ю. Філіппова, Д. Колодей та інші, досліджували окремі аспекти цієї проблеми. Проте відсутній аналіз питань виникнення мобінгу в військовому середовищі, включаючи соціально-психологічний аспект, що описує генезис, психологічний зміст та суперечливу природу цього явища. Також не вивчена достатньо специфіка діяльності керівників підрозділів як суб'єктів запобігання та подолання мобінгу серед підлеглого персоналу, а також не розкрито психологічний інструментарій для проведення такої роботи серед військовослужбовців. Крім того, відсутні практичні рекомендації щодо надання психологічної підтримки особам, які є об'єктами психологічного насилля в військовому підрозділі. Тому більшість керівників залишаються самі з цією проблемою і вирішують її на власний розсуд або уникають цього завдання взагалі. Мета нашого дослідження полягає у тому, щоб, вивчивши теоретичні та емпіричні аспекти проблеми мобінгу у військовому середовищі, розкрити особливості діяльності керівника прикордонного підрозділу щодо запобігання та подолання цього негативного явища серед підлеглих. Об’єкт дослідження – мобінг як соціально-психологічна проблема. Предмет дослідження – соціально-психологічні чинники мобінгу в трудовому колективі. Для вирішення поставлених завдань застосовувалися різноманітні методи дослідження. Використовувався теоретичний аналіз наукової літератури, що включав у себе порівняння, співставлення, узагальнення та систематизацію існуючих даних з питань мобінгу у військовому середовищі. Були застосовані емпіричні методи, такі як спостереження та бесіди з учасниками, щоб виявити психологічні чинники, які сприяють виникненню мобінгу. Опитування та анкетування використовувалися для отримання додаткової інформації про емоційний стан осіб та морально-психологічний клімат у колективі. Проведено емпіричне дослідження, спрямоване на вивчення особливостей діяльності керівників прикордонних підрозділів у контексті запобігання та подолання мобінгу серед підлеглих. Експериментальна база дослідження. У рамках нашого дослідження взяли участь 50 військовослужбовців 17 прикордонного загону ім. полковника О. Жуковсьго міста Ізмаїл. З них 20 – керівники підрозділів, 30 – військовослужбовці за контрактом. За результатами емпіричного дослідження виявлено, що основними причинами мобінгу у військовому середовищі є конкуренція, поведінка жертви, заздрощі, байдикування та міжособистісні конфлікти. Серед типів страждань найбільш поширеними серед жертв мобінгу є «приниження та знущання», «порча репутації особи», «створення штучної ізоляції особи в підрозділі», «підставляння», «ігнорування досягнень особи» та «застосування фізичної сили». Для полегшення роботи керівникам прикордонного підрозділу з протидії мобінгу у військовому колективі, надано поради щодо попередження та подолання цькування серед підлеглих, а також щодо надання психологічної підтримки тим, хто стає об'єктом насильства від членів колективу. Важливо відзначити, що обмежені ресурси дослідження не дозволяють вирішити всі аспекти проблеми мобінгу у військовому середовищі. Серед перспективних напрямків подальших досліджень - розвиток психічної стійкості потенційних жертв мобінгу та корекція особистісних якостей, що сприяють виникненню цькування серед військовослужбовців.