Психологічні особливості ставлення молоді до смерті в контексті війні

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота На тему: «Психологічні особливості ставлення молоді до смерті в контексті війні» Студента спеціальності 053 Психологія Колесниченко М.С. Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність визначається слабкою вивченістю феноменів свідомості у молодого покоління людей, стосовно життя та страху смерті у контексті війни, яка відбувається внаслідок агресії росії проти України в сучасних умовах. З питанням сенсу життя у рамках психології пов’язано велика кількість теоретичних та методологічних поглядів та підходів. 2. Проаналізована наукова література що до особливості ставлення молоді до смерті. Темою психологічних особливостей ставлення молоді до смерті в контексті війни займалися як українські, так і зарубіжні психологи, які досліджували травматичний досвід, екзистенційні питання, смисложиттєві орієнтації та механізми адаптації до кризових ситуацій. В Україні такі дослідження фокусуються на наслідках сучасних збройних конфліктів, а у світовій практиці значний вплив мали роботи, присвячені теорії травми, екзистенційному осмисленню війни та способам подолання страху смерті (Берездецька Л, Н. Дзеружинською, О. Сиропятовою, Р. Кричун, О. Харченко, зарубіжні психологи Ф. Арієса , Е. Беккер, П. Вонга, Дж. Гессера, П. Коста, Т. Рікера, В. Франкл, П. Шоню тощо). 3.Уточнено поняття «страх», «смерть», «тривога».« Тривога або страх – багатовимірна конструкція з двома основними компонентами: несвідома екзистенційна тривога смерті (як страх померти) і усвідомлена відчутна тривога смерті (як переживання за себе і власне тіло в момент смерті). Багато психологів вважають, що страх смерті – це нормальна та універсальна реакція, і тому ніхто не може повністю позбутися неминучості смерті. Проте найчастіше вивчається саме усвідомлений страх. В онтологічному плані страх смерті має велике значення для психологічного становлення та розвитку людини. Страх смерті – це свідоме, конкретне переконання в тому, що смерть лякає, і що страх – це природна реакція нашого організму на загрозливі подразники у навколишньому середовищі 4. Аналіз емпіричних даних виявив, що більшість учасників демонструють середній рівень тривожності щодо смерті, жінки частіше уникають цієї теми, тоді як чоловіки проявляють більш нейтральне ставлення. Нейтральне прийняття смерті було характерне для старших респондентів, що відображає їхню зрілість у сприйнятті екзистенційних питань. Результати дослідження підтверджують актуальність проблеми та необхідність подальшого дослідження взаємозв’язку конструкту «ставлення до смерті» з різними аспектами існування людини: наприклад, з різними біографічними показниками (наявність навколо смертного досвіду, досвіду втрати близьких або суїцидального досвіду тощо), з гендерними відмінностями відносини до смерті у різні вікові періоди. 5. Дійшли до висновків про необхідність застосування психокорекційних програм, в контексті профілактики ставлення молоді до смерті та війни, що передбачають різноманітні вправи, які сприяють психологічному зціленню, самопізнанню, саморегуляції, самодопомозі, самореалізації молоді. Психокорекційна програма значно покращує психологічний стан молоді, яка переживає війну, виражений у зменшенні рівня тривоги та покращенні ставлення до смерті. Для подальшого зменшення страху смерті й удосконалення психічного стану молоді рекомендується продовжити роботу з психоедукацією, когнітивно-поведінковою терапією, арт-терапією та іншими методами, враховуючи індивідуальні потреби учасників. Також важливо стимулювати розвиток ресурсів для подолання стресу, пошук сенсу життя та формування позитивних механізмів психологічного захисту.