Психологічні засоби профілактики емоційного вигорання практичних психологів

Abstract

АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу здобувача освітнього ступеня «магістр» на тему: «Психологічні засоби профілактики емоційного вигорання практичних психологів». Помазан Антоніни Анатоліївни факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності спеціальності: 053 Психологія

Магістерська робота студентки Помазан Антоніни Валеріївни на тему «Психологічні засоби профілактики емоційного вигорання практичних психологів» присвячена комплексному дослідженню феномену емоційного вигорання у професійній діяльності практичних психологів та розробці науково обґрунтованих психологічних методів профілактики цього явища. Актуальність дослідження обумовлена зростанням психоемоційного навантаження на психологів, що виникає в умовах соціально-економічної нестабільності, війни, а також через підвищений попит на психологічну допомогу. У першому розділі роботи визначено теоретичні основи феномену емоційного вигорання, здійснено аналіз існуючих підходів до розуміння цього явища, а також виокремлено основні концептуальні аспекти, що стосуються його виникнення і розвитку в контексті професійної діяльності психолога. Виокремлено провідні чинники, які сприяють емоційному вигоранню, зокрема організаційні, індивідуально-психологічні та соціально-психологічні аспекти. З’ясовано, що на виникнення вигорання впливають не лише особистісні характеристики, але й організаційна структура роботи та соціальні умови діяльності психолога. Проаналізовано структуру емоційного вигорання, його етапи та симптоми, що дозволило побудувати чітку концептуальну модель цього явища. У другому розділі проаналізовано рівень емоційного вигорання серед практичних психологів за допомогою використання науково перевірених діагностичних методик. Виокремлено основні групи психологів, схильних до розвитку цього явища, а також досліджено взаємозв'язок між індивідуально-психологічними особливостями та проявами емоційного вигорання. Використані методи дозволяють виявити рівень стресу і вигорання на різних етапах професійної діяльності. Зроблено висновок про необхідність розробки спеціалізованих заходів профілактики для тих груп психологів, що знаходяться в групах ризику. Третій розділ присвячено розробці та апробації комплексної програми профілактики емоційного вигорання серед практичних психологів. До змісту програми включено різноманітні методи, зокрема психоедукаційні заняття, тренінги з розвитку стресостійкості, техніки саморегуляції, методи релаксації та когнітивно-поведінкові підходи. У роботі проаналізовано та описано практичну ефективність цієї програми, її вплив на зниження рівня емоційного вигорання серед психологів. Під час апробації було підтверджено, що програма має значний потенціал у збереженні психічного здоров’я фахівців, сприяючи розвитку навичок саморегуляції та зниженню рівня стресового навантаження. Окремо відзначено, що програма має превентивний характер, орієнтуючись на профілактику, а не на терапевтичне втручання. Результати дослідження дозволили зробити висновок про значення психологічної підтримки практичних психологів і важливість надання профілактичної допомоги для запобігання розвитку вигорання.