Особливості психокорекційної допомоги військовослужбовцям з посттравматичними порушеннями емоційно-вольової сфери

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота магістранта спеціальності 053 Психологія

Ситайло Олексій Іванович на тему: Особливості психокорекційної допомоги військовослужбовцям з посттравматичними порушеннями емоційно-вольової сфери

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження проблеми посттравматичного стресового розладу та необхідності його подолання в умовах сучасного соціального життя України значно зростає, зокрема через участь молоді в бойових діях та військовому захисті Батьківщини від зовнішньої агресії. Особливу увагу потребує ця проблема серед військових учасників бойових дій, оскільки специфіка їх соціальної ситуації, з урахуванням вікових та особистісних характеристик, сприяє збільшенню психологічного напруження, що впливає на здатність до переживання критичних психотравмуючих факторів. Проаналізована наукова психологічна література. Попередні дослідження посттравматичних стресових розладів в основному зосереджені на медичних, загально-психологічних та медико-психологічних аспектах (Ю. Ващенко, Б. Карвасарський, О. Кравченко, Р. Лазарус, К. Максименко, Г. Мозгова, В. М’ясищев, І. Приходько та ін.). Також проведено низку досліджень, що вивчають особливості переживання стресу в умовах військової діяльності (С. Балашова, О. Бойко, М. Варій, А. Грись, Г. Дубровинський, В. Кондрюкова, А. Романишин та ін.). Вивчення посттравматичних стресових розладів здійснюється здебільшого через призму психології емоційної сфери особистості, з виділенням загальнопсихологічного та прикладного рівнів, що досліджують переживання індивідів у стресових ситуаціях (Ю. Александровський, Ф. Василюк, В. Горбунова, Т. Кириленко, Г. Ломакін, Т. Титаренко, О. Саннікова, О. Чебикін та ін.). Серед основних чинників, що визначають ймовірність розвитку посттравматичних психічних розладів, виділяються такі, як індивідуальні особливості реагування на стресові ситуації (Г. Сельє, Т. Холмс), специфіка особистісного профілю (Ф. Александер, Ф. Данбар), характерологічні риси (О. Жузжанов, В. Симаненков, О. Тельнова), а також типи соціально-психологічної дезадаптації (Т. Айвазян, Ю. Губачов, Н. Завацька та ін.). У роботах В. Абрамова, О. Гаврилова, К. Максименка, Н. Максимової, М. Маркова, Г. Мозгової, К. Островської, Л. Шестопалової та Л. Юр’євої було активізовано основні напрямки та проблеми вивчення посттравматичних стресових розладів, що охоплюють медико-психологічні, соціально-психологічні та психолого-педагогічні аспекти. Об’єкт дослідження – посттравматичні порушення як соціально-психологічний феномен. Предмет дослідження - особливості психокорекційної допомоги військовослужбовцям з посттравматичними порушеннями емоційно-вольової сфери. Метою нашого дослідження є визначення специфіки проявів посттравматичних стресових розладів у емоційно-вольовій та інтелектуальній сферах, а також створення та обґрунтування програми психокорекційної підтримки для військовослужбовців. На різних етапах дослідження використовувалися спостереження, анкетування, тестування, а також психологічний експеримент (констатувальний і формувальний). Для збору емпіричних даних застосовувалися наступні тестові методики: шкала Холмса-Раге (оцінка наявності стресових розладів), тест самооцінки психічних станів Г. Айзенка, тест інтелекту Амтхауера, методика діагностики рівня невротизації Л. Вассермана. Експериментальною базою дослідження виступила військова частина 3058 Національної Гвардії України м. Ізмаїл. У нашому дослідженні взяли участь 30 військовослужбовців. Виявлено високий рівень стресового розладу серед військовослужбовців-учасників бойових дій, що проявляється у фрустрації, агресії, ригідності, депресивних симптомах та тривожності. Спостерігається також низький рівень емоційної стабільності та самообладання, незважаючи на високий рівень комунікабельності, адаптивності та відкритості, що є важливими якостями для військовослужбовців. Досліджено інтелектуальний аспект посттравматичного розладу, який показав, що більшість військовослужбовців мають середній рівень загальної обізнаності, когнітивної активності та здатності до аналізу. Однак виявлено зниження рівня пам’яті та інтелектуальної активності, що свідчить про негативний вплив стресу на психічні процеси. Досліджено ефективність соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців - учасників бойових дій, яка включає комплексну діагностику, психологічне консультування, психокорекцію та психотерапевтичну роботу. Важливим елементом є професійно-психологічна підготовка, що включає тренінги для підвищення стресостійкості, розвиток комунікативних навичок, упевненості та впровадження методів саморегуляції в умовах стресу. Виявлено, що ефективність психологічних програм у реабілітації військовослужбовців може мати позитивний вплив на подолання посттравматичних стресових порушень. Програми підвищення стресостійкості і розвиток психологічних навичок допомагають знизити рівень невротизації, покращити емоційну стабільність та адаптивність. Дослідження не претендує на вичерпне пояснення всіх аспектів проблеми ПТСР серед військовослужбовців, а особливо тих, хто проходив службу в умовах бойових дій. Подальші наукові пошуки повинні зосереджуватися на вивченні індивідуальних, вікових, гендерних та культурних особливостей подолання ПТСР, а також їхнього впливу на різні аспекти життя, зокрема на взаємодію з родиною, стосунки у колективі та адаптацію після повернення з зони бойових дій.