Соціально-психологічна реабілітація учасників бойових дій

Abstract

Анотація Кваліфікаційна робота магістрантки спеціальності 231 Соціальна робота

Прокоф’євої Людмили Олександрівни на тему: Соціально-психологічна реабілітація учасників бойових дій

Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Дослідження є актуальним у контексті сучасного розвитку України, оскільки вимагає адаптації нових життєвих стратегій, підвищення компетентності та мобільності військовослужбовців. Особливу увагу приділено проблемам їхніх сімей, рівню взаємодії в кризових ситуаціях та впливу на якість життя. Практична значимість роботи полягає у розробці методик соціально-психологічної реабілітації для покращення емоційного стану військових, що сприятиме зниженню напруженості у суспільстві. Військовий стан та соціально-економічні зміни створюють додаткові труднощі для адаптації військових, що робить дослідження їхньої інтеграції у цивільне життя особливо важливим. Проаналізована наукова психологічна література. У вітчизняній психології при вирішенні проблем корекції психологічного стану військовослужбовців значну увагу приділяють ідеям дослідників, таких як Н. А. Агаєв, Ю.Є. Альошина, О.А. Блінов, Л.Я. Гозман, Е.М. Дубовська, А Є. Журавльов, Р.П. Попєлюшко. Мета дослідження полягає в аналізі, обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності системи соціально-психологічної реабілітації для військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, з особливим акцентом на психічне здоров'я цих осіб. Об’єкт дослідження – психоемоційний стан як соціально-психологічна проблема. Предмет дослідження – особливості соціально-психологічної реабілітації учасників бойових дій. Для вирішення завдань дослідження та забезпечення його об'єктивності застосовувалися як теоретичні, так і емпіричні методи. Серед теоретичних методів були використані аналіз та узагальнення наукової літератури, що стосується проблеми дослідження, а також порівняльний аналіз і узагальнення даних. Емпіричні методи включали спостереження, бесіди та анкетування, що дозволило отримати різнобічну інформацію про психічний стан військовослужбовців. Для глибшого дослідження застосовувалися психодіагностичні методики, такі як шкала оцінки тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна, клінічний опитувальник К.К. Яхіна і Д.М. Менделевича для оцінки невротичних станів, а також Міссісіпська шкала для оцінки посттравматичних реакцій (військовий варіант) і методика САН В. Доскіна для вимірювання загального психоемоційного стану. Дані методи забезпечили всебічний підхід до оцінки та корекції психічного здоров'я військових. Емпірична база дослідження. Респондентами нашого дослідження виступили військовослужбовці 17 Прикордонного загону ім. полковника О. Жуковського (м. Ізмаїл). Вибірка склала 60 осіб. Дослідження виявило значні психологічні труднощі, з якими стикаються ветерани після повернення з бойових дій, зокрема високий рівень ПТСР та тривожності. Для ефективної реабілітації необхідний комплексний підхід, що включає психологічну, соціальну, правову та медичну підтримку. Важливими аспектами є професійна перепідготовка, допомога у працевлаштуванні, залучення родин до процесу реабілітації та створення ефективної системи правової підтримки. Значну роль відіграють спеціалізовані реабілітаційні центри, які можуть забезпечити ветеранів необхідними послугами. Реалізація таких програм сприятиме соціальній інтеграції ветеранів та загальній стабільності суспільства.