Соціально-педагогічна профілактика адиктивної поведінки підлітків

Abstract

Анотація до кваліфікаційної роботи Малої Оксани Андріївни

Питання здорового способу життя молоді останнім часом набуло особливої актуальності. Проблема, яка особливо гостро постала перед суспільством, це адиктивна поведінка молоді, пов'язана з вживанням різноманітних психоактивних речовин. Відсутність у підлітків знань і навичок про здоровий способ життя та своєчасне соціально адаптивна стратегія поведінки дорослої частини населення (батьків, педагогів) не надає в повному обсязі результатів виховної , психологічної та соціальної підтримки підліткам. Дуже стрімко зростає кількість дітей і підлітків з адиктивною поведінкою. Висока значущість проблеми суспільства наштовхує нас до вивчення питання, щодо адиктивної поведінки дітей та підлітків. Данна проблема складна і багатогранна і одного рішення не може бути. У значної частини психологічних досліджень розглядаються питання, що пов'язані з девіантною (адитивною) поведінкою підлітків. Тому дослідження проблеми адиктивної поведінки є однією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства та має важливу теоретичну і практичну задачу. У зв’язку зі стрімким зростанням кількості дітей, підлітків і молоді з проявами залежної поведінки, а також високою соціальною значущістю цієї проблеми, дослідженню адикції та адиктивної поведінки приділяється значна увага з боку психологів, соціальних педагогів та науковців. Адиктивна поведінка розглядається як одна з форм девіантної та деструктивної поведінки. Метою дослідження є розробка та впровадження ефективних форм та методів соціально-психологічної профілактики адитивної поведінки підлітків. Об'єктом дослідження є учні 10-11 класу Лісківського закладу загальної середньої освіти Кілійської міської ради. Предметом дослідження є методи, підходи та програми, щодо профілактики адиктивної поведінки підлітків. Робота складається з трьох розділів. У розділі «Теоретичні засади визначення адиктивної поведінки» проаналізовано формовиявлення адиктивної поведінки та підліткових девіацій. Представлено класифікацію форм, видів та етапів формування адиктивної поведінки у підлітків, розкрито сутність соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки підлітків. Другий розділ – «Методичне забезпечення соціально-психологічної реабілітації підлітків з адиктивною поведінкою» охарактеризовано основні підходи до соціального-психологічної профілактики адиктивної поведінки; розкрито зміст, форми і методи роботи соціального педагога освітнього закладу з профілактики адиктивної поведінки підлітків, а також проаналізовано методику виявлення підлітків, схильних до адиктивної поведінки. У третьому розділі – «Експериментальне дослідження особливостей розвитку схильності до адикції у підлітковому віці та способи її попередженя» репрезентовано результати дослідження з окресленої проблематики, а також надала практичні рекомендації щодо профілактики проявів девіантної поведінки у осіб підліткового віку. Підвищення рівня обізнаності підлітків про вплив психотропних препаратів на фізичний і психічний стан дитини наблизило негативне ставлення підлітків до адиктивної поведінки – це можна спостерігати в ході експериментальної роботи. Основним фактором профілактики адиктивної поведінки є створення позитивного психологічного клімату в освітніх установах всіх рівнів і організація змістовного дозвілля. Адже при відсутності перерахованих факторів саме вони викликають адиктивну поведінку. Позитивний психологічний клімат складається з багатьох рівнів, починаючи з організації освітніх заходів в школах і закінчуючи впровадженням профілактичних програм. Змістовне дозвілля-єдина причина, яка негативно впливає на молодіжну субкультуру.