Короткий опис (реферат):
АНОТАЦІЯ
Мета кваліфікаційної роботи – вивчити теоретичні аспекти лінгвістичних патернів психонаративу з їх аналізом у практичній площині на матеріалі романів Ф.С. Фіцджеральда «Великий Гетсбі» та «Ніч лагідна». Автор доходить висновку, що наратив – це текст, у якому в певній послідовності розповідається про людей і події. Наративними є різні типи текстів: художні (проза) та усні народні твори, щоденники, листи, літописи, побутові розмови з елементами оповіді тощо. Психонаратив будується на емотивній лексиці (лексичної тональності) з фокусом уваги на досвіді внутрішніх переживань персонажем-наратором психотравматичних подій. Лінгвістика наративу виходить із комунікативного розуміння природи словесного мистецтва і розглядає художній текст у процесі літературної комунікації, яка представлена тріадою автор-текст-читач. Лінгвістика психонаративу скерована на аналіз наративної комунікації оповідача і персонажів, взаємодії їхніх дискурсів (авторського і чужого мовлення), результатом якого є внутрішня діалогізація художнього тексту як авторського монологу (оповідна поліфонія, суб'єктна багатовимірність художнього тексту). Лінгвістичні стратегії психонаративу в романах Фіцджеральда тісно пов’язані з інтермедіальними образами твору, які скеровані на створення певного емоційного фону через опис портрету, плаката, фотографії з використанням такого прийому як художня деталь. Вони відображають зміни в американській культурі ХХ століття: поширення реклами, заміна живопису фотографією, витіснення класичного мистецтва масовою культурою та технічними досягненнями. Лінгвістичний інструментарій експлікації емоцій складається з: дискриптивної оцінки, символів, метафор, оксюморонів, емотивної лексики, синтаксичних конструкцій афекту та безпосередньої номінації емоцій (закоханість, захоплення, заздрість, розчарування, роздратування, стрес, меланхолія, ностальгія тощо). Лінгвістичні патерни прихонаративу репрезентуються через особливості оповідної нарації, описах портрету інтер’єру, пейзажу та особливостях мови персонажів. Використання внутрішніх монологів, символіки, метафор, звукових образів та динамічних діалогів забезпечує багатошаровість тексту та дозволяє читачам зануритися у складні емоційні стани героїв.
Суть розробки, основні результати:
SUMMARY
The purpose of the qualification work is to study the theoretical aspects of linguistic patterns of psychonarrative with their practical analysis on the material of F. S. Fitzgerald's novels The Great Gatsby and Silent Night. The author comes to the conclusion that a narrative is a text that tells about people and events in a certain sequence. Narratives include various types of texts: fiction (prose) and oral folklore, diaries, letters, chronicles, everyday conversations with narrative elements, etc. A psychonarrative is based on emotive vocabulary (lexical tone) with a focus on the experience of inner feelings of the narrator character of psychotraumatic events. The linguistics of narrative is based on a communicative understanding of the nature of verbal art and considers a literary text in the process of literary communication, which is represented by the author-text-reader triad. The linguistics of psychonarrative is aimed at analyzing the narrative communication of the narrator and characters, the interaction of their discourses (author's and other people's speech), which results in the internal dialogization of the literary text as an author's monologue (narrative polyphony, subjective multidimensionality of the literary text). The linguistic strategies of psychonarrative in Fitzgerald's novels are closely related to the intermediate images of the work, which are aimed at creating a certain emotional background through the description of a portrait, poster, or photograph using such a technique as artistic detail. They reflect the changes in twentieth-century American culture: the spread of advertising, the replacement of painting with photography, the displacement of classical art by mass culture and technological advances. The linguistic tools for expressing emotions include: discriminative evaluation, symbols, metaphors, oxymorons, emotive vocabulary, syntactic constructions of affect, and direct nomination of emotions (love, admiration, envy, disappointment, irritation, stress, melancholy, nostalgia, etc.) The linguistic patterns of the prichonarrative are represented through the peculiarities of the narrative narrative, descriptions of the interior portrait, landscape, and the peculiarities of the characters' speech. The use of internal monologues, symbols, metaphors, sound images, and dynamic dialogues ensures the text's multilayered nature and allows readers to immerse themselves in the characters' complex emotional states.