Розлучення сім’ї к фактор соціальної дезадаптації дитини

Abstract

Анотація до кваліфікаційної роботи на тему «Розлучення сім’ї к фактор соціальної дезадаптації дитини» Младенцевої Анастасії Іванівни Кваліфікаційна робота є комплексним дослідженням соціальних і психологічних наслідків розлучення для дітей, зосередженим на вивченні факторів соціальної дезадаптації, що виникає внаслідок порушення сімейних відносин. Робота базується на аналізі сучасних наукових теорій та результатів експериментального дослідження, проведеного серед учнів 7-А класу закладу загальної середньої освіти. Розлучення не лише впливає на емоційний стан батьків, а й суттєво порушує розвиток та адаптацію дітей у соціальному середовищі. У роботі доведено, що такі діти часто стикаються з труднощами у спілкуванні, зниженням самооцінки, підвищеною тривожністю та ризиком формування деструктивної поведінки. Соціальна дезадаптація розглядається як порушення процесу соціалізації дитини, що потребує цілеспрямованого втручання фахівців соціальної сфери. У центрі уваги – діяльність соціального працівника, спрямована на відновлення порушених стосунків, підвищення рівня емоційної підтримки та забезпечення сприятливих умов для подолання негативних наслідків розлучення. Мета дослідження: експериментально перевірити ефективність програми терапії для сімей з розлученими батьками у налагодженні їх взаємин з дитиною. Об’єкт дослідження: діти з сімей, у яких відбулося розлучення. Предмет дослідження: соціальна дезадаптація дитини внаслідок розлучення батьків. Робота складається з трьох розділів. У першому розділі теоретично обґрунтовано сутність розлучення як соціального явища, проаналізовано причини та чинники розлучень, зокрема демографічні, економічні та психологічні. Особлива увага приділена впливу розлучення на емоційний стан і поведінку дітей. Другий розділ присвячений аналізу соціальної дезадаптації як явища, її ознак, причин та проявів у дітей. Наведено сучасні технології соціальної роботи, які застосовуються з метою адаптації дитини до нових умов сімейного життя після розлучення батьків. У третьому розділі представлено експериментальне дослідження, яке проводилось у закладі загальної середньої освіти за участі дітей та їхніх батьків. Проаналізовано результати впровадження програми терапії, яка сприяє покращенню емоційного стану дітей та відновленню довірливих стосунків у родині. Зафіксовано позитивну динаміку в адаптації дітей до нових життєвих обставин. На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації для соціальних працівників і батьків щодо профілактики дезадаптації дітей у построзлучний період. Підкреслено важливість міждисциплінарного підходу та раннього втручання для досягнення позитивних результатів у роботі з такою цільовою групою. Отже, розлучення в сім’ї є серйозним чинником, що впливає на соціальний розвиток дитини, тому завданням сучасної соціальної роботи є своєчасна підтримка сімей, зменшення наслідків психосоціального стресу та забезпечення умов для ефективної адаптації дитини в соціумі.