Булінг як психологічний феномен в освітньому середовищі закладу вищої освіти

Abstract

АНОТАЦІЯ на кваліфікаційну роботу здобувача освітнього ступеня «бакалавр» Кочергіної Яни Сергіївни факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності спеціальності: 053 Психологія на тему «Булінг як психологічний феномен в освітньому середовищі закладу вищої освіти»

Бакалаврське дослідження Кочергіної Я. С. присвячене теоретико-емпіричному аналізу булінгу як соціально-психологічного явища в освітньому середовищі закладів вищої освіти. Актуальність обраної теми зумовлена зростанням проявів агресивної поведінки серед студентської молоді, що негативно впливає на соціально-психологічний клімат у закладах освіти та ускладнює процеси міжособистісної взаємодії, адаптації й особистісного розвитку здобувачів вищої освіти. У першому розділі роботи здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз феномену булінгу. Розкрито зміст поняття «булінг», охарактеризовано його типологію та основні форми прояву в студентському середовищі. Проаналізовано психологічні механізми, що сприяють виникненню булінгу, з урахуванням індивідуально-особистісних та соціальних чинників. Визначено наслідки булінгової взаємодії для психологічного стану учасників освітнього процесу. Другий розділ присвячено емпіричному вивченню проявів булінгу серед студентів ЗВО. Представлено методологічне обґрунтування дослідження, описано вибірку та психодіагностичний інструментарій, здійснено кількісний і якісний аналіз отриманих результатів. Виявлено особливості булінгової поведінки, зокрема її поширеність, динаміку та рольові позиції учасників (агресора, жертви, спостерігача). На основі емпіричних даних розроблено обґрунтовані психологічні рекомендації щодо профілактики булінгу та створення безпечного освітнього середовища. Результати дослідження мають практичну значущість і можуть бути використані в роботі психологічних служб ЗВО, а також у розробці профілактичних програм і психокорекційних заходів. Структура роботи логічна, теоретичні положення мають належне наукове обґрунтування, а методологічний інструментарій відповідає меті й завданням дослідження.