Вплив соціально-психологічної підтримки на процес соціалізації підлітків із неповних сімей

Раду, Андрій Володимирович; Radu, Andrii

Репозиторій ІДГУ
→
Наукові роботи студентів
→
Кваліфікаційні роботи
→
Факультет управління, адміністрування та інформаційної діяльності
→
053 Психологія
→
Перегляд матеріалів

Вплив соціально-психологічної підтримки на процес соціалізації підлітків із неповних сімей

Раду, Андрій Володимирович; Radu, Andrii

URI: http://hdl.handle.net/123456789/2378

Дата: 2025-06-23

Короткий опис (реферат):

Анотація Кваліфікаційна робота студента спеціальності 053 Психологія Раду А.В. на тему: «Вплив соціально-психологічної підтримки на процес соціалізації підлітків із неповних сімей» Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Визначено поняття соціалізації у контексті сучасної психології. Соціалізація постає як складний, багаторівневий і динамічний процес формування особистості, що інтерпретується у межах диспозиційної теорії соціальної регуляції як ієрархічна система внутрішніх і зовнішніх диспозицій, котрі забезпечують інтеграцію індивіда у соціальні структури через інтеріоризацію соціокультурного досвіду, нормативну адаптацію та розвиток саморефлексивної суб’єктності. Як міждисциплінарне поняття, вона охоплює філософські, соціологічні, психологічні та педагогічні аспекти, слугуючи категоріальним індикатором соціальної природи людини та методологічним інструментом осмислення механізмів засвоєння індивідом соціальних ролей, норм і цінностей у просторі культурно обумовлених інституцій і міжособистісних взаємодій, у результаті чого відбувається діалектичне становлення особистості як історико-соціального суб’єкта. 2. Встановлено психологічні особливості соціалізації підлітків. Було зазначено, що у 12-14 років спостерігається критичний етап становлення самосвідомості, коли домінує зовнішня взаємодія з найближчим соціальним оточенням. У старших підлітків цей процес трансформується у самопізнання, що сприяє усвідомленню індивідуальної ідентичності як активного суб'єкта. Такі психологічні параметри особистості, як впевненість у собі, самооцінка у контексті рівня домагань, а також рівень самоконтролю, агресивності, негативізму та підозрілості найбільш адекватно і вичерпно відображають характер соціалізаційного процесу підлітка. 3. Проаналізовано поняття, структуру та особливості соціально-психологічної підтримки. Соціально-психологічна підтримка — це цілісний процес взаємодії між особистістю та соціальним середовищем, спрямований на відновлення, адаптацію й розвиток психоемоційного стану індивіда в умовах стресових або кризових впливів, зумовлених соціальними, політичними чи економічними змінами. Вона базується на поєднанні психологічних, соціальних і культурних механізмів, що забезпечують особі ресурси для самопізнання, самовідновлення та ефективного функціонування в умовах трансформації соціального контексту. Організація соціально-психологічної підтримки є складним і багатогранним процесом, що передбачає не лише психологічні, але й соціальні, культурні та етичні аспекти, з акцентом на глибоке розуміння індивідуальних і колективних процесів. Вона вимагає інтеграції міждисциплінарних знань і практик, високого рівня етичної відповідальності та готовності до адаптації до змінних соціокультурних умов. Тільки за таких умов соціально-психологічна підтримка може бути ефективною і дійсно сприяти гармонійній адаптації та розвитку особистості в сучасному соціумі. 4. Досліджено методики дослідження показників соціалізації особистості. У системі дослідження процесу соціалізації особистості застосовується широкий спектр методик, які охоплюють як структурно-динамічні аспекти соціальної взаємодії, так і глибинні психологічні характеристики особистісної включеності в соціум. Зокрема, методика соціометрії дозволяє емпірично моделювати структуру міжособистісних відносин у групі, виявляючи соціальний статус індивіда в межах колективу; проективні методи, як-от тест Роршаха чи тематичний апперцептивний тест, актуалізують латентні уявлення та ставлення до соціального середовища, демонструючи внутрішні конфлікти, мотиваційні орієнтації та інтерперсональні установки. Інструменти самооцінювання, такі як опитувальник соціальної адаптації чи тест соціальної самосвідомості, дають змогу діагностувати рівень інтеграції в нові соціальні контексти, самопереживання особистості та її здатність до рефлексивного осмислення власної соціальної ідентичності. Окрему групу складають методики, спрямовані на визначення мотиваційно-ціннісної та поведінкової складової соціальної активності — наприклад, мотиваційний тест соціальної активності або тест соціальної компетентності — що дозволяють оцінити потенціал особистості до ефективної комунікативної поведінки в соціумі. Комплексне уявлення про якість соціального функціонування особистості доповнюється методиками, що вимірюють індекси соціальної підтримки, інтеграції та емоційної зрілості, розкриваючи як зовнішні (мережеві), так і внутрішні (інтраособистісні) ресурси соціальної адаптації. Таким чином, згадані методики формують цілісне діагностичне поле для глибокого аналізу процесів соціалізації особистості в сучасному соціокультурному середовищі. 5. Проведено емпіричне дослідження особливостей соціалізації підлітків з неповних сімей. Емпіричне дослідження соціалізаційних процесів серед підлітків з неповних сімей (n = 18; вік: 14–15 років), які навчаються у трьох 9-х класах Ізмаїльської гімназії №16 з початковою школою, засвідчило наявність значущих психоемоційних і поведінкових диспозицій, зумовлених структурною дефіцитарністю родинного середовища, зокрема відсутністю батька як провідної фігури соціального нагляду й емоційної підтримки. Вивчення таких інтрапсихічних змінних, як самооцінка, рівень домагань, агресивність, самоконтроль та відчуття соціальної підтримки (на основі методик Т. Дембо – С.Я. Рубінштейна, Басса–Дарки, а також індексу соціальної підтримки), виявило домінування заниженого рівня самоцінності (61,1%), вираженої внутрішньої поляризації між "Я-реальним" і "Я-ідеальним" (55,6%), схильності до високих, але не підтриманих адекватною самооцінкою домагань, що вказує на латентну фрустраційну напругу й мотиваційну дезорганізацію. Понад третина підлітків (38,9%) демонструють підвищену агресивність, з переважанням вербальної (44,4%) та реактивно-захисної поведінки, а більш ніж половина (61,1%) мають гіпертрофоване почуття провини, що корелює із дефіцитом батьківської підтримки та формує деструктивні патерни самосприйняття. Виявлені феномени свідчать про системні труднощі соціальної адаптації досліджуваної групи, знижену резистентність до соціального стресу, а також потребу в інтегрованому психокорекційному впливі задля відновлення особистісного балансу та адаптивного потенціалу. 6. Запропоновано методи соціально-психологічної підтримки підлітків з неповних сімей. Психологічно-соціальна підтримка розглядається як універсальний, мультифункціональний інструмент психосоціального впливу, що реалізується переважно у форматі групової взаємодії, структурований за етапною моделлю, що включає діагностику емоційного стану, ідентифікацію запитів, тематичну роботу та інтеграційно-ресурсне завершення, при цьому акцентуючи на необхідності емпатійного й недирективного супроводу, в якому вербальні інтервенції повинні бути психологічно коректними, ресурсно підкріплювальними та виключати знецінення досвіду учасників; функціональна ефективність ПСП досягається за рахунок тонкої модерації групової динаміки, використання арттерапевтичних і проективних методик, що сприяють зниженню емоційної напруги, розкриттю внутрішнього потенціалу учасників, формуванню відчуття безпечного простору та забезпеченню процесу саморефлексії, що має стабілізуючий та терапевтичний ефект у контексті посттравматичних переживань.

Суть розробки, основні результати:

Abstract Qualification Thesis of student specialty 053 Psychology Radu A.V. on the topic: "The Influence of Socio-Psychological Support on the Socialization Process of Adolescents from Single-Parent Families" The qualification thesis includes the following stages of research: 1. The concept of socialization is defined in the context of contemporary psychology. Socialization is presented as a complex, multi-level, and dynamic process of personality formation, interpreted within the framework of the dispositional theory of social regulation as a hierarchical system of internal and external dispositions that ensure the integration of the individual into social structures through the internalization of socio-cultural experience, normative adaptation, and development of self-reflective subjectivity. As an interdisciplinary concept, it encompasses philosophical, sociological, psychological, and pedagogical aspects, serving as a categorical indicator of the social nature of the human being and a methodological tool for understanding the mechanisms by which an individual assimilates social roles, norms, and values within culturally conditioned institutions and interpersonal interactions, resulting in the dialectical formation of personality as a historical-social subject. 2. Psychological characteristics of adolescent socialization are established. It is noted that at ages 12-14 there is a critical stage in the formation of self-consciousness, where external interaction with the immediate social environment predominates. In older adolescents, this process transforms into self-knowledge, which facilitates the awareness of individual identity as an active subject. Psychological personality parameters such as self-confidence, self-esteem in the context of aspiration levels, as well as levels of self-control, aggressiveness, negativism, and suspiciousness most adequately and comprehensively reflect the nature of the adolescent’s socialization process. 3. The concept, structure, and features of socio-psychological support are analyzed. Socio-psychological support is a holistic process of interaction between the individual and the social environment aimed at restoring, adapting, and developing the psycho-emotional state of the individual under stressful or crisis conditions caused by social, political, or economic changes. It is based on a combination of psychological, social, and cultural mechanisms that provide the individual with resources for self-knowledge, self-recovery, and effective functioning amid the transformation of the social context. The organization of socio-psychological support is a complex and multifaceted process that involves not only psychological but also social, cultural, and ethical aspects, with an emphasis on a deep understanding of individual and collective processes. It requires the integration of interdisciplinary knowledge and practices, a high level of ethical responsibility, and readiness to adapt to changing socio-cultural conditions. Only under such conditions can socio-psychological support be effective and truly contribute to the harmonious adaptation and development of the personality in modern society. 4. Methods for studying indicators of personality socialization are examined. The system for studying the socialization process of the personality uses a wide range of methods that cover both structural-dynamic aspects of social interaction and deep psychological characteristics of personal involvement in society. In particular, sociometric methods empirically model the structure of interpersonal relationships within a group, revealing the social status of an individual within the collective; projective methods, such as the Rorschach test or thematic apperception test, actualize latent representations and attitudes toward the social environment, demonstrating internal conflicts, motivational orientations, and interpersonal attitudes. Self-assessment tools, such as social adaptation questionnaires or social self-consciousness tests, enable diagnosis of the level of integration into new social contexts, personal experience, and the capacity for reflective comprehension of one’s social identity. A separate group includes methods aimed at determining the motivational-value and behavioral components of social activity — for example, motivational tests of social activity or social competence tests — which allow assessment of the individual’s potential for effective communicative behavior in society. A comprehensive understanding of the quality of social functioning of the personality is supplemented by methods measuring indices of social support, integration, and emotional maturity, revealing both external (network) and internal (intrapersonal) resources of social adaptation. Thus, these methods form a holistic diagnostic field for an in-depth analysis of the socialization processes of the personality in the contemporary socio-cultural environment. 5. An empirical study of the socialization characteristics of adolescents from single-parent families were held. An empirical investigation of socialization processes among adolescents from single-parent families (n = 18; ages 14–15), enrolled in three 9th-grade classes at Izmail Gymnasium No. 16 with Primary School, revealed significant psycho-emotional and behavioral dispositions associated with the structural deficiency of the family environment, specifically the absence of the father as a primary figure of social oversight and emotional support. Examination of intrapsychic variables such as self-esteem, level of aspirations, aggressiveness, self-control, and perception of social support (using the T. Dembo – S.Ya. Rubinstein methods, Bass-Darky scales, and the social support index) showed a predominance of lowered self-worth (61.1%), marked internal polarization between the “real self” and the “ideal self” (55.6%), and a tendency toward elevated but inadequately supported aspirations, indicating latent frustration tension and motivational disorganization. More than one-third of adolescents (38.9%) exhibited heightened aggressiveness, predominantly verbal (44.4%) and reactive-defensive behaviors, while over half (61.1%) demonstrated hypertrophied guilt feelings correlating with a deficit of paternal support, which contributes to the formation of destructive self-perception patterns. These observed phenomena point to systemic difficulties in social adaptation within the studied group, diminished resilience to social stress, and a need for integrated psycho-corrective intervention aimed at restoring personal balance and adaptive potential. 6. The methods of socio-psychological support for adolescents from single-parent families were proposed. Psychosocial support is conceptualized as a universal, multifunctional tool of psychosocial influence, primarily implemented through group interaction formats and structured according to a phased model that includes emotional state diagnostics, identification of needs, thematic work, and integrative-resource closure. The approach emphasizes the necessity of empathetic and non-directive facilitation, where verbal interventions must be psychologically appropriate, resource-affirming, and exclude any devaluation of participants’ experiences. The functional effectiveness of socio-psychological support is achieved through subtle moderation of group dynamics and the application of art therapy and projective methods, which contribute to reducing emotional tension, unlocking participants’ inner potential, creating a sense of a safe space, and enabling self-reflective processes that exert stabilizing and therapeutic effects within the context of post-traumatic experiences.

Показати повний опис матеріалу