ВНУТРІШНЬОРІВНЕВА ТА МІЖРІВНЕВА ОРГАНІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ГРАМАТИЧНИХ ПАРАДИГМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ТЕОРІЯ ТА ЛІНГВОДИДАКТИКА

Abstract

АНОТАЦІЯ кваліфікаційної роботи Мутавчі Діани Степанівни

«ВНУТРІШНЬОРІВНЕВА ТА МІЖРІВНЕВА ОРГАНІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ГРАМАТИЧНИХ

ПАРАДИГМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ТЕОРІЯ ТА ЛІНГВОДИДАКТИКА» Кваліфікаційна робота студентки 64Ф групи факультету української та іноземної філології освітнього ступеня магістр спеціальності 014 Середня освіта (за предметними спеціальностями), предметної спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література), ОПП «Середня освіта: українська мова і література». Ізмаїльський державний гуманітарний університет. Ізмаїл, 2025. 86 с. Кваліфікаційна робота має таку структуру: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додаток. Обсяг її основного тексту становить 78 сторінок. Актуальність дослідження зумовлена тим, що чимало граматичних категорій у граматиці схарактеризовано помилково як категорії внутрішньорівневі, а це потребує обґрунтованої корекції; праця сприяє виробленню та усталенню термінів на позначення типів міжрівневих категорій тощо. Метою дослідження є вивчення особливостей міжрівневої організації структури граматичних парадигм граматичних категорій української мови в межах частин мови, в межах лексико- граматичних розрядів, словозмінних класів, а також окремих слів, у теоретичному та лінгводидактичному аспектах. Об’єктом дослідження став характер (внутрішньорівневий та міжрівневий) організації структури граматичних парадигм української мови в теоретичному та лінгводидактичному аспекті. Предметом дослідження стала стала міжрівнева взаємодія, формальна організація та семантичне наповнення одиниць відповідних рівнів. Під час дослідження використано методи спостереження, моделювання, елементи методології функційної граматики, зокрема процедуру перехресного аналізу значущих одиниць мови від форм до значень і від значень до форм. Теоретичне значення. Дослідження сприяє розвитку терміносистеми української лінгвістики, систематизуючи та уточнюючи низку термінів: парадигмологія; неповнота, некомплектність, лакунарність, диспропорція парадигм; морфологічна недостатність та надлишковість граматичних форм у парадигмах; синтагматична парадигматика тощо. Практичне значення полягає у пошукові можливостей уведення апробованих ідей наукової граматики у практику викладання української мови у профільних класах ЗЗСО. У першому розділі «Проблеми вивчення структури граматичних парадигм української мови» розглянуто інноваційні погляди на структуру граматики, проблему поділу граматичних категорій на чисті (чи однорівневі) та міжрівневі (чи категорії мішаного типу). Другий розділ «Міжкатегорійна та внутрішньокатегорійна взаємодія» присвячено докладному аналізу взаємодії різних рівнів мовної структури у випадках взаємодії самих граматичних категорій, коли вони послуговуються одними й тими ж формальними засобами або їхні семантичні поля взаємонакладаються. У третьому розділі «Методичні та практичні засади вивчення організації структури граматичних парадигм української мови в профільних класах» розглянуто питання дистанційного навчання граматики української мови як лінгводидактична інновація, схарактеризовано дидактичний потенціал застосування онлайн- ресурсів у процесі навчання граматики української мови учнів 10-11 класів. Висновки. Аналіз організації структури граматичних парадигм української мови з погляду її рівневої (внутрішньо- чи міжрівневої) організації дозволяє висновкувати, що домінантним типом такої організації в українській мові є саме міжрівнева організація, в якій взаємодіють одиниці морфологічні (словозмінні, формотвірні, словотвірні), синтаксичні та іноді лексичні. У формуванні граматичної компетенції учнів 10-11 класів (профільні класи) значний дидактичний потенціал належить онлайн-ресурсам, адже завдяки ним можна реалізовувати креативні підходи до навчання морфології та синтаксису української мови, застосовувати індивідуальний підхід, розвивати творчу проєктну діяльність здобувачів освіти.