Формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки

Звєкова, С. М.; Zviekova, S. M.

Формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки

Звєкова, С. М.; Zviekova, S. M.

URI: http://hdl.handle.net/123456789/2500

Дата: 2026

Короткий опис (реферат):

АНОТАЦІЯ Звєкова С. М. Формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки. − Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Ізмаїл, 2026. У дисертації представлено результати вивчення проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти, що дало можливість науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови ефективності цього процесу в ході професійної підготовки фахівців зазначеної галузі. Доведено, що в контексті останніх тенденцій розвитку сучасного соціуму (цифровізація, соціальні трансформації, зростання конкуренції в глобалізованому світі) активно зростає попит на фахівців, котрі здатні досліджувати складні проблеми у професійному полі множинності задач та невизначеності, пропонуючи дієві підходи до їх вирішення, генеруючи інновації та ефективно їх впроваджуючи. Особливого значення вказана проблема набуває у ракурсі професійної підготовки майбутніх бакалаврів спеціальної освіти, оскільки, як про це наголошується в професійних, освітніх стандартах, саме від них вимагається проведення широкого спектру досліджень, прийняття на цій основі доцільних рішень, вибір оптимальних методів корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Отже, формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти дозволяє забезпечити краще оволодіння ними широкими професійними знаннями, здатністю активно, творчо мислити, вдосконалювати себе, самостійно продукувати і впроваджувати нові методи, форми, технології навчання в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, приймати рішення та нести відповідальність за їх виконання. 2 У першому розділі («Дослідницька компетентність майбутніх бакалаврів спеціальної освіти як педагогічна проблема») висвітлено сутність дослідницької компетентності майбутнього бакалавра спеціальної освіти, котру варто розуміти як здатність особистості поетапно здійснювати дослідження, вирішуючи складні дослідницькі завдання, що виникають у професійній діяльності, розробляючи та впроваджуючи інновації на основі широкої системи знань (трьох основних вимірів: по-перше, суто фахових, по-друге, про вимоги до проведення наукового пошуку, по-третє, про специфіку досліджень саме в галузі спеціальної освіти), комплексу дослідницьких умінь, мотивів (інтересу до цієї діяльності, глибокого переконання у її спроможності забезпечувати саморозвиток упродовж життя). Структурними компонентами вказаної компетентності були виявлені такі, як-от мотиваційно-особистісний, когнітивно-інформативний, функціональнопроцедурний, аналітично-оцінювальний. Мотиваційно-особистісний компонент відображає прагнення до наукового пошуку, інтерес до дослідницької діяльності, переконання у її пріоритетності в забезпеченні можливості саморозвитку впродовж життя. Когнітивно-інформативний компонент віддзеркалює знання, класифіковані нами відповідно до таких блоків: методологічний, поняттєво-теоретичний, діагностично-емпіричний, експериментально-формувальний, фаховий (котрий відображає професійний, організаційний, педагогічно-корекційний сегменти), пошуково-спеціалізований. Функціонально-процедурний компонент містить комплекс таких дослідницьких умінь: концептуальні, критично-оглядові, експертно-оцінювальні, проєктнореалізаційні, експлікативно-аргументаційні, прогностично-перспективні, дескриптивно-презентаційні. Аналітично-оцінювальний компонент дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти віддзеркалює здатність до аналізу отриманих у процесі наукового пошуку результатів, рефлексії сильних і слабких сторін проведеного дослідження, самооцінки власних дослідницьких досягнень. 3 У другому розділі «Педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки» було теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти: інноватизація змісту підготовки майбутніх бакалаврів відповідно до сучасного наукового доробку в спеціальній освіті; мотиваційно-ціннісна підтримка дослідницької діяльності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти через активізацію інтересів, прагнень та переконання у її важливості для саморозвитку як фахівця-дослідника; діяльнісно-практична орієнтація освітнього процесу з акцентом на зануренні здобувачів вищої освіти у практику наукового пошуку; оцінно-рефлексивний супровід формування дослідницької компетентності задля забезпечення динаміки професійного зростання майбутніх фахівців спеціальної освіти. Було розроблено модель формування дослідницької компетентності майбутнього бакалавра спеціальної освіти, котра мала такі основні складові блоки: цільовий, методологічно-змістовий, організаційно-процесуальний, результативний. Інструментарієм упровадження педагогічних умов був такий: за першою педагогічною умовою відбулося оновлення змісту обов’язкових навчальних дисциплін, розроблення й впровадження спеціалізованих (вибіркових) освітніх компонентів, наприклад, авторського курсу − вибіркового компонента «Дослідницька діяльність в роботі логопеда». Здійснилася й інноватизація змісту практичної підготовки майбутніх бакалаврів упродовж виробничої практики. За другою педагогічною умовою мало місце активне залучення студентів до участі у наукових конференціях, конкурсах, форумах, вебінарах, студентських наукових товариствах, дебатах, проблемному навчанні. Було забезпечено побудову індивідуальної освітньої траєкторії, що передбачало самостійний вибір здобувачем вищої освіти теми власного дослідження згідно своїх інтересів. Використовувався й потенціал неформальної освіти. 4 За третьою педагогічною умовою були розроблені й упроваджені дослідницькі завдання (концептуальні, критично-оглядові, експертнооцінювальні, проєктно-реалізаційні, експлікативно-аргументаційні, прогностично-перспективні, дескриптивно-презентаційні). Крім цього застосовувалися ситуаційні вправи (метод case study), ділові ігри; був активно використаний потенціал волонтерської діяльності здобувачів вищої освіти. Інструментарієм реалізації четвертої педагогічної умови виступили різні форми оцінювання (поточне, формувальне, підсумкове, самооцінювання, взаємооцінювання), створення рефлексивного простору, впровадження індивідуальних рефлексивних щоденників, електронних портфоліо, рубрик оцінювання, проведення самоаналізу виконаних завдань, участь у групових обговореннях результатів досліджень; ефективним було й педагогічне консультування. У третьому розділі «Експериментальна робота з перевірки педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у процесі професійної підготовки» було уточнено критерії, показники оцінювання дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти (персональний, пізнавальний, діяльнісно-практичний, рефлексивний). Проведене емпіричне дослідження дозволило розробити такі рівні сформованості дослідницької компетентності: високий, середній, низький. Узагальнюючи емпіричні результати, були визначені середні дані за запропонованим нами критеріально-рівневим апаратом. Високий рівень сформованості дослідницької компетентності до початку впровадження визначених нами педагогічних умов продемонструвало 7,40% студентів у експериментальній групі та 7,30% − у контрольній. Після завершення педагогічного формувального експерименту цей рівень показали вже 64,20% респондентів з експериментальної групи та 27,40% − з контрольної; приріст для експериментальної вибірки склав +56,80%, для контрольної − +20,10. Середній рівень був виявлений на констатувальному етапі у переважної більшості здобувачів вищої освіти: у 64,50% експериментальної вибірки та у 66,00% 5 контрольної. Натомість на контрольному етапі експерименту в експериментальній групі було 35,80% респондентів із середнім рівнем (приріст був негативним й дорівнював -28,70%), а в контрольній групі - 67,70% (приріст був позитивним: +1,70%). Низький рівень сформованості дослідницької компетентності на констатувальному етапі був виявлений майже у чверті респондентів (28,10% − у експериментальній групі та 26,70% − у контрольній). Впровадження педагогічних умов сприяло тому, що в експериментальній групі не було жодного респондента з низьким рівнем (приріст показав негативну динаміку та склав -28,10%), а в контрольній групі, де ці умови не реалізувалися, низький рівень був виявлений у 4,90% (приріст також є негативним: -21,80%). Використані методи математичної статистики (дисперсійний аналіз, вичислення F-критерію Фішера) підтвердили ефективність розроблених та впроваджених педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти. Наукова новизна дослідження полягає в такому: – вперше визначено, обґрунтовано й апробовано педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти (інноватизація змісту підготовки майбутніх бакалаврів відповідно до сучасного наукового доробку в спеціальній освіті; мотиваційно-ціннісна підтримка дослідницької діяльності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти через активізацію інтересів, прагнень та переконання у її важливості для саморозвитку як фахівця-дослідника; діяльнісно-практична орієнтація освітнього процесу з акцентом на зануренні здобувачів вищої освіти у практику наукового пошуку; оцінно-рефлексивний супровід формування дослідницької компетентності задля забезпечення динаміки професійного зростання майбутніх фахівців спеціальної освіти); – уточнено сутність поняття «дослідницька компетентність майбутніх бакалаврів спеціальної освіти» (як здатність особистості поетапно здійснювати дослідження, вирішуючи складні дослідницькі завдання, що виникають у професійній діяльності, розробляючи та впроваджуючи інновації на основі 6 широкої системи знань (трьох основних вимірів: по-перше, суто фахових, подруге, про вимоги до проведення наукового пошуку, по-третє, про специфіку досліджень саме в галузі спеціальної освіти), комплексу дослідницьких умінь, мотивів (інтересу до цієї діяльності, глибокого переконання у її спроможності забезпечувати саморозвиток упродовж життя), його структуру (мотиваційноособистісний, когнітивно-інформативний, функціонально-процедурний, аналітично-оцінювальний компоненти), визначено критерії, показники, рівні сформованості зазначеної компетентності (високий, середній, низький); – подальшого розвитку набули положення про організацію волонтерської діяльності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти у ході їхньої професійної підготовки. Практична значущість дослідження полягає в тому, що педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів спеціальної освіти пройшли апробацію, отож можуть бути впроваджені в процесі професійної підготовки як бакалаврів, так і магістрів, а також підвищення кваліфікації фахівців-практиків. Висновки та рекомендації дисертації можна використовувати для оновлення змісту лекцій, практичних занять, створення навчальних посібників, методичних порад з освітніх компонентів «Педагогіка», «Вступ до спеціальності з основами наукових досліджень», «Спеціальна педагогіка», «Інноваційні технології в логопедії», «Альтернативна комунікація», «Дослідницька діяльність в роботі логопеда» (який є авторським курсом), для підготовки здобувачів вищої освіти до виробничої (педагогічної практики), науково-дослідницької діяльності, зокрема написання курсових робіт.

Суть розробки, основні результати:

ABSTRACT Zviekova S. M. Development of research competence of future bachelors of special education in the process of professional training. – Qualification scientific work in the form of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the programme subject area 011 011 Educational and pedagogical sciences. − Izmail State University of Humanities, Izmail, 2026. The dissertation presents the results of studying the problem of forming research competence of future bachelors of special education, which made it possible to scientifically substantiate and experimentally verify the pedagogical conditions of the effectiveness of this process during the professional training of specialists in the specified field. The study proves that, in the context of the latest trends in the development of modern society (digitalization, social transformations, increased competition in the globalized world), the demand for specialists who are able to investigate complex problems in the professional field of multiplicity of tasks and uncertainty, offering effective approaches to their solution, generating innovations and effectively implementing them. This problem is of particular importance in the perspective of professional training of future bachelors of special education, since, as emphasized in professional, educational standards, it is they who are required to conduct a wide range of research, make appropriate decisions on this basis, and choose optimal methods of correctional work with children with special educational needs. Therefore, the formation of research competence of future bachelors of special education allows them to better master broad professional knowledge, the ability to think actively, creatively, improve themselves, independently produce and implement new methods, forms, and technologies of teaching in working with children with special educational needs, make decisions and be responsible for their implementation. The first section («Research competence of future bachelors of special education as a pedagogical problem») highlights the essence of the research 14 competence of a future bachelor of special education, which should be understood as the ability of an individual to gradually conduct research, solving complex research tasks that arise in professional activity, developing and implementing innovations based on a broad system of knowledge (three main dimensions: first, purely professional, second, about the requirements for conducting scientific research, third, about the specifics of research specifically in the field of special education), a complex of research skills, motives (interest in this activity, deep conviction in its ability to ensure self-development throughout life). The structural components of the specified competence were identified as motivational-personal, cognitive-informative, functional-procedural, analyticalevaluative components. The motivational-personal component reflects the desire for scientific research, interest in research activities, and belief in its priority in ensuring the possibility of self-development throughout life. The cognitive-informative component reflects knowledge classified by us according to the following blocks: methodological, conceptual and theoretical, diagnostic and empirical, experimental and formative, professional (which reflects professional, organizational, pedagogical and correctional segments), and specialized. The functional-procedural component contains a complex of the following research skills: conceptual, critical-reviewed, expert-evaluative, project-implementable, explanatory-argumentative, prognosticperspective, descriptive-presentational. The analytical-evaluative component of the research competence of future bachelors of special education reflects the ability to analyze the results obtained in the process of scientific research, reflect on the strengths and weaknesses of the research conducted, and self-assess one's own research achievements. In the second section «Pedagogical conditions for the development of research competence of future bachelors of special education in the process of professional training» the pedagogical conditions for the formation of research competence of future bachelors of special education were theoretically substantiated: innovation of the content of training of future bachelors in accordance with modern scientific achievements in special education; motivational and valuable support of research 15 activities of future bachelors of special education through the activation of interests, aspirations and conviction in its importance for self-development as a specialistresearcher; activity-practical orientation of the educational process with an emphasis on immersing higher education applicants in the practice of scientific search; evaluative and reflective support for the development of research competence in order to ensure the dynamics of professional growth of future specialists in special education. A model for the formation of research competence of a future bachelor of special education was developed, which had the following main constituent blocks: target, methodological-content, organizational-procedural, and effective. The tools for implementing pedagogical conditions were as follows: under the first pedagogical condition, the content of compulsory academic disciplines was updated; specialized (elective) educational components were developed and implemented, for example, an author's course − an elective component «Research activities in the work of a speech therapist». The content of practical training of future bachelors during practice was also innovated. According to the second pedagogical condition, students were actively involved in participating in scientific conferences, competitions, forums, webinars, student scientific societies, debates, and problem-based learning. An individual educational trajectory was built, which provided for the independent choice of the topic of their own research by the higher education applicant according to their interests. The potential of informal education was also used. According to the third pedagogical condition, research tasks were developed and implemented (conceptual, critical-reviewed, expert-evaluative, projectimplementable, explanatory-argumentative, prognostic-perspective, descriptivepresentational). In addition, situational exercises (case study method), professional games were used; the potential of volunteer activities of higher education applicants was actively used. The tools for implementing the fourth pedagogical condition were various forms of assessment (current, formative, summative, mutual assessment, self- 16 assessment), the creation of a reflective space, the introduction of individual reflective diaries, electronic portfolios, assessment rubrics, conducting self-analysis of completed tasks, participation in group discussions of research results; pedagogical consulting was also effective. In the third section «Experimental work on testing pedagogical conditions for the development of research competence of future bachelors of special education in the process of professional training», the criteria and indicators for assessing the research competence of future bachelors of special education (personal, cognitive, activity-practical, reflective) were specified. The conducted empirical study allowed us to develop the following levels of research competence formation: high, average, low. Summarizing the empirical results, the average data were determined according to the criterion-level apparatus proposed by us. A high level of research competence formation before the implementation of the pedagogical conditions we identified was demonstrated by 7.40% of students in the experimental group and 7.30% in the control group. After the completion of the pedagogical formative experiment, this level was already shown by 64.20% of respondents from the experimental group and 27.40% from the control group; the increase for the experimental sample was +56.80%, for the control sample − +20.10. The average level was detected at the ascertaining stage in the vast majority of higher education applicants: in 64.50% of the experimental sample and in 66.00% of the control sample. In contrast, at the control stage of the experiment, in the experimental group there were 35.80% of respondents with an average level (the increase was negative and equal to -28.70%), and in the control group − 67.70% (the increase was positive: +1.70%). A low level of research competence formation at the ascertaining stage was detected in almost a quarter of respondents (28.10% in the experimental group and 26.70% in the control group). The implementation of pedagogical conditions contributed to the fact that in the experimental group there was no respondent with a low level (the increase showed negative dynamics and amounted to -28.10%), and in the control group, where these conditions were not implemented, a low level was detected in 4.90% (the 17 increase is also negative: -21.80%). The methods of mathematical statistics used (variance analysis, calculation of Fisher's F-criterion) confirmed the effectiveness of the developed and implemented pedagogical conditions for the formation of research competence of future bachelors of special education are effective and efficient. The scientific novelty of the study is as follows: – for the first time, the pedagogical conditions for the formation of research competence of future bachelors of special education have been defined, substantiated and tested (innovation of the content of training of future bachelors in accordance with modern scientific achievements in special education; motivational and valuable support for the research activities of future bachelors of special education through the activation of interests, aspirations and conviction in its importance for selfdevelopment as a specialist-researcher; activity-practical orientation of the educational process with an emphasis on immersing higher education applicants in the practice of scientific research; evaluative and reflective support for the formation of research competence in order to ensure the dynamics of professional growth of future specialists in special education); – the essence of the concept of «research competence of future bachelors of special education» has been clarified (as the ability of an individual to gradually carry out research, solving complex research tasks that arise in professional activity, developing and implementing innovations based on a broad system of knowledge (three main dimensions: first, purely professional, second, on the requirements for conducting scientific research, third, on the specifics of research specifically in the field of special education), a complex of research skills, motives (interest in this activity, deep conviction in its ability to ensure self-development throughout life), its structure (motivational-personal, cognitive-informative, functional-procedural, analytical-evaluative components), criteria, indicators, levels of formation of the specified competence (high, average, low) have been determined; – further development has been provided for the provisions on the organization of volunteer activities of future bachelors of special education during their professional training. 18 The practical significance of the study is that the pedagogical conditions for the development of research competence of future bachelors of special education have been tested, and therefore can be implemented in the process of professional training of both bachelors and masters, as well as advanced training of practicing specialists. The conclusions and recommendations of the dissertation can be used to update the content of lectures, practical classes, create teaching aids, methodological advice on the educational components «Pedagogy», «Introduction to the specialty with the basics of scientific research», «Special pedagogy», «Innovative technologies in speech therapy», «Alternative communication», «Research activities in the work of a speech therapist» (which is an author's course), to prepare higher education applicants for pedagogical practice, scientific and research activities, in particular writing coursework.

Показати повний опис матеріалу