Рівні прояву тривожності в осіб підліткового віку за умов повномасштабного вторгнення

Abstract

Анотація на кваліфікаційну роботу студентки Зеленської А.О. на тему «Рівні прояву тривожності в осіб підліткового віку за умов повномасштабного вторгнення». Кваліфікаційна робота вміщує такі етапи дослідження: 1. Виявлена актуальність та проблеми дослідження. Актуальність дослідження. Актуальність обраної теми зумовлена сучасними соціальними реаліями, в яких зростають і формуються українські підлітки. Повномасштабне вторгнення створило умови хронічного стресу, постійної небезпеки, невизначеності майбутнього, втрати відчуття безпеки та стабільності. Підлітковий вік є особливо вразливим періодом розвитку, адже саме в цей час формується особистісна ідентичність, система цінностей та емоційна саморегуляція. Війна суттєво ускладнює цей процес і сприяє зростанню рівня тривожності, що негативно впливає на навчальну діяльність, соціальну адаптацію та психічне здоров’я підлітків. Саме тому дослідження рівнів і особливостей прояву тривожності в підлітків у воєнних умовах є надзвичайно актуальним і соціально значущим. 2. Проаналізована наукова література щодо рівнів прояву тривожності в осіб підліткового віку. У межах теоретичного дослідження узагальнено підходи до розуміння природи тривожності у підлітковому віці, розкрито її психологічні механізми, структуру та фактори впливу. Аналіз наукових праць відомих українських діячів Є. Калюжної, Л. Костіна, В. Крайнюка, Я. Омельченка, Н. Шевченка, В.І. Юрченка та іноземних вчених Д. Айке, К. Ізарда, Р. Мея, О. Ранка, Ч. Спілбергера, Ч. Рікфорта, Г. Саллівана, З. Фрейда, К. Хорні тощо., дозволив розглянути тривожність як складне емоційне утворення, що поєднує когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти. Мета даної кваліфікаційної роботи полягає у виявлення рівнів, особливостей і чинників прояву тривожності у підлітків під час воєнного стану а також визначення можливостей психокорекційного впливу для зниження її рівня та розвитку емоційної стійкості. 3. Уточнено поняття «тривожність». Аналіз теоретико-методологічної літератури засвідчив, що тривожність у межах даного дослідження розглядається як складне багатовимірне психологічне утворення, яке формується у процесі онтогенезу під впливом індивідуально-психологічних, соціальних та ситуаційних чинників. Під тривожністю ми розуміємо емоційний стан і водночас відносно стійку властивість особистості, що виявляється у схильності переживати почуття напруження, занепокоєння, внутрішньої невизначеності та очікування потенційної загрози, особливо в умовах нестабільності та тривалого стресу. Важливими структурними компонентами тривожності є емоційний (переживання страху, напруження, занепокоєння), когнітивний (очікування негативних подій, негативні оцінки ситуацій), фізіологічний (підвищена збудливість, соматичні реакції) та поведінковий (уникання, зниження активності або дезадаптивні реакції). 4. Проведено кількісний та якісний аналіз результатів експериментального дослідження. У ході емпіричного дослідження встановлено, що значна частина підлітків характеризується підвищеним і високим рівнем тривожності у навчальній діяльності, що проявляється у страху ситуацій оцінювання, переживанні невідповідності очікуванням дорослих та напруженості у взаємодії з педагогами, що свідчить про зниження почуття психологічної безпеки у шкільному середовищі. Виявлено переважання середнього та високого рівнів як ситуативної, так і стійкої особистісної тривожності, що вказує на закріплення тривожних реакцій як відносно стабільної характеристики особистості під впливом тривалого стресу воєнних умов. Поряд із цим зафіксовано наявність глибоких прихованих емоційних переживань, зокрема внутрішньої напруги, почуття небезпеки, агресивних та захисних тенденцій, а також зниженого відчуття контролю над ситуацією, що підтверджує комплексний і багаторівневий характер тривожності у підлітковому віці. На основі отриманих результатів було розроблено комплексну психокорекційну програму з метою зниження емоційної напруги; розвитку навичок саморегуляції; формування почуття психологічної безпеки та підвищення впевненості в собі. Отримані результати мають вагоме теоретичне й практичне значення. Теоретично вони розширюють уявлення про природу тривожності підлітків в умовах війни, доповнюють існуючі наукові підходи щодо впливу травматичних подій на психіку підлітків. Практично створюють основу для впровадження цілісних психокорекційних програм у закладах освіти, психологічних службах та в роботі практичних психологів, які працюють із підлітками, що переживають наслідки війни.