Ключові слова: українське літературознавство, символізм, синтетизм

Досліджено загальні закономірності іманентних наративних структур прози Михайла Яцківа. На матеріалі малої прози та повістей митця окреслено екзистенційне підґрунтя художнього світу. У світлі естетичного феномена свободи вперше проінтерпретовано природу негативного трактування реальності як абсурдної дійсності. Простежено функцію категорії піднесеного як формотворчого принципу трагедійного наративу письменника. У роботі схарактеризовано жанрові форми малої прози автора - поезій у прозі, «новели долі», їх трансцендентне начало. Визначено внутрішньотекстові засади вираження авторської суб'єктивності, взаємодію точок зору персонажів й оповідача, інтенції вибору фокалізації, наративного темпу, осмислено специфіку модифікації наративних ситуацій з гетеродієгетичним і гомодієгетичним наратором.
Для студентів-філологів, учителів-словесників, широкого кола читачів.