Другий том вибраного Миколи Кодака – це праці значно розкутішого плану, аніж представлені у попередній книзі. Тут зібрано найкраще і найрозлогіше з творчо-прикладних студій вченого над поетичними системами його сучасників – В. Стуса, Л. Костенко, Д. Павличка, В. Базилевського, О. Шарварка, В. Слапчука, П. Коробчука, Н. Гуменюк, інших не менш талановитих авторів. Особливе місце в томі відведено пам’яті Лео­ніда Новиченка, який був Учителем і натхненником М. Кодака­-­науковця, про кого завжди згадував пошанно, подячно і з неабияким пієтетом, кому, без перебільшення, завдячував не лише за велику науку, фаховий потенціал, успішну творчу долю, кар’єру академічного вченого.
Цією книгою теоретичні напрацювання М. Кодака не вичерпу­ються, їх стане ще на добрий десяток аналогічних томів. У зібраному за численними розрізненими журнальними публікаціями і представленому тут матеріалі, літературно-критичних рефлексіях тільки зроблено першу спробу концептуального осмислення і репрезентації його особистості в інтелектуальному просторі України, в ноосфері, вагомою і потужною частиною якої він став сам, у якій розчинився відтак навіки, відлетівши в далекі засвіти.
Для широкого кола читачів, поціновувачів української класичної та літературно-художньої спадщини.

Ключові слова: українське літературознавство